Про наслідки уточнення зобов’язань з акцизного податку

Відповідно до п. 54.1 ПКУ узгодженою вважається  сума грошового зобов’язання та/або пені, яку платник податків самостійно обчислив та відобразив у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку.

Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Відтак, платники податку, визначені п. 212.1 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за встановленою формою.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно  виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. При цьому, такий платник зобов’язаний: 

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; 

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку. 

В ситуації, коли платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за цей самий звітний період, то зазначені штрафи не застосовуються.