01.06.14
Друкувати
Расходы на ремонт и техобслуживание не отождествляются с «улучшающими» расходами
Ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 № 806/7231/13
Витрати, понесені підприємством на ремонт, придбання запчастин та автомобільних шин є витратами на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів, а не витратами, пов’язаними з реконструкцією, модернізацією та іншими поліпшеннями основних засобів.
На цьому наголосив апеляційний суд, відхиляючи доводи податкового органу про те, що витрати на ремонт, технічну діагностику, придбання запчастин не відносяться до витрат операційної діяльності відповідно до підпункту 138.10.2 Податкового кодексу України (ПК) та на підставі підпункту 139.1.5 ПК не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку як витрати на придбання, модернізацію та інше покращення основних засобів.
Зокрема, відповідно до пункту 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561 (далі — Методрекомендації), вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об’єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об’єктом.
Прикладами такого поліпшення є:
а) модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);
в) упровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;
г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.
При поліпшенні основних засобів платник податків не може відносити понесені витрати до витрат звітного періоду. Тобто під поліпшенням розуміється зростання характеристик об’єкту, внаслідок чого зростають його корисні властивості.
У цьому випадку поліпшення основних засобів підприємства (вантажних автомобілів) призвело б до зростання їх технічних характеристик: збільшення вантажної спроможності, економічності, швидкості тощо. Проте зростання характеристик або інших властивостей автомобілів не відбулось. У той же час понесені витрати підтверджено первинними документами (видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами виконаних робіт), які свідчать про те, що підприємством у період, що перевірявся, здійснювались витрати на ремонт, технічну діагностику, придбання запчастин, мастил, технічної рідини, автомобільних шин для своїх вантажних автомобілів.
Відповідно до Положення про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансу від 30.03.1998 № 102, ремонт — комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності виробів та відновлення ресурсів виробів чи їх складових частин. При цьому роботоздатність — це стан виробу, в якому значення усіх параметрів, які характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської документації. Для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу здійснюється поточний ремонт, який полягає в заміні та (або) відновленні окремих частин. Крім того, може здійснюватися комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування (технічне обслуговування).
Отже, техобслуговування, ремонт, в т. ч. поточний ремонт направлені на підтримання або приведення в робочий стан транспортних засобів.
А на підставі пункту 32 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561 витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.
Витрати, понесені підприємством на ремонт, придбання запчастин та автомобільних шин є витратами на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів, а не витратами, пов’язаними з реконструкцією, модернізацією та іншими поліпшеннями основних засобів.
На цьому наголосив апеляційний суд, відхиляючи доводи податкового органу про те, що витрати на ремонт, технічну діагностику, придбання запчастин не відносяться до витрат операційної діяльності відповідно до підпункту 138.10.2 Податкового кодексу України (ПК) та на підставі підпункту 139.1.5 ПК не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку як витрати на придбання, модернізацію та інше покращення основних засобів.
Зокрема, відповідно до пункту 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561 (далі — Методрекомендації), вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об’єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об’єктом.
Прикладами такого поліпшення є:
а) модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);
в) упровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;
г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.
При поліпшенні основних засобів платник податків не може відносити понесені витрати до витрат звітного періоду. Тобто під поліпшенням розуміється зростання характеристик об’єкту, внаслідок чого зростають його корисні властивості.
У цьому випадку поліпшення основних засобів підприємства (вантажних автомобілів) призвело б до зростання їх технічних характеристик: збільшення вантажної спроможності, економічності, швидкості тощо. Проте зростання характеристик або інших властивостей автомобілів не відбулось. У той же час понесені витрати підтверджено первинними документами (видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами виконаних робіт), які свідчать про те, що підприємством у період, що перевірявся, здійснювались витрати на ремонт, технічну діагностику, придбання запчастин, мастил, технічної рідини, автомобільних шин для своїх вантажних автомобілів.
Відповідно до Положення про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансу від 30.03.1998 № 102, ремонт — комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності виробів та відновлення ресурсів виробів чи їх складових частин. При цьому роботоздатність — це стан виробу, в якому значення усіх параметрів, які характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської документації. Для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу здійснюється поточний ремонт, який полягає в заміні та (або) відновленні окремих частин. Крім того, може здійснюватися комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування (технічне обслуговування).
Отже, техобслуговування, ремонт, в т. ч. поточний ремонт направлені на підтримання або приведення в робочий стан транспортних засобів.
А на підставі пункту 32 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561 витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.
Рубрика:
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Коментарі
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)