Ответы на вопросы участников семинара проведенного АПНУ. Упрощенная система налогообложения, администрирование налогов

   

Спрощена система оподаткування

   
   Підприємство хоче перейти із звичайної системи оподаткування на спрощену. Як правильно розрахувати обсяг доходу, що дає право на застосування спрощеної системи?
   
   Відповідно до ст.298 ПКУ перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений юридичною особою, яка протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, відповідала сукупності таких критеріїв:
   середньооблікова кількість працівників не перевищила 50 осіб;
   обсяг доходу не перевищив 5 000 000 гривень.
   
   До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою 1 Розділу ХІV.
   
   Отже платники податку на прибуток підприємств не можуть просто перенести до розрахунку дані податкової декларації за попередній рік. Дохід слід визначаєти за правилами, встановленими для платників єдиного податку.
   
   Відповідно до п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку- юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.
   
   Датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (до каси) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
   
   Чи знімати з доходу приватного підприємця – платника єдиного податку суму ЄСВ при оплаті єдиного податку? ( єдинник 3-ї групи. Вид діяльності – здавання в оренду власного автомобіля)?
   
   Відповідно до п. 292.10 ст. 292 Податкового кодексу України, не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.
   
   Разом з тим, сьогодні немає чіткого механізму зменшення сум доходу, з якого сплачується єдиний податок за ставкою 3% або 5%, на суму ЄСВ.
   
   Чинні форми книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 N 1637, також не передбачають можливості зменшення сум доходу на суми ЄСВ.
   
   
   

Адміністрування податків

   
   Якщо підприємство отримало індивідуальну податкову консультацію з приводу конкретного питання, а у майбутньому узагальнююча податкова консультація трактує норму по-іншому, як в такому випадку чинити підприємству?
   
   Вищим органом в сфері оподаткування є ДПС України, податкові ж інспекції на місцях підконтрольні йому. Узагальнюючі податкові роз'яснення (які зазвичай видаються та затверджуються наказом ДПС України) мають пріоритет над податковими роз'ясненнями, наданими податковими та іншими контролюючими органами всіх рівнів. Це передбачено у п. 2.2 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженому наказом ДПА України від 12 квітня 2003 р. № 176.
   
   Разом з тим , згідно з п. 53.1 ПКУ не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
   
   Отже, якщо підприємство отримало індивідуальну консультацію, відобразило в обліку операцію згідно рекомендацій податкового органу, а потім вийшла узагальнююча податкова консультація з іншими рекомендаціями, такого платника податку не можна притягнути до відповідальності.
   
   Чи повинні податкові органи повідомляти платника податків про проведення камеральної перевірки?
   
   Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 (далі - ПКУ), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу ДПС виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
   
   Порядок проведення камеральної перевірки визначено у статті 76 ПКУ. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова (підпункт 76.1 стаття 76 ПКУ). Попередження або повідомлення платника податків про початок такої перевірки чинним законодавством також не передбачене.
   
   За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і лише після реєстрації в органі ДПС вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (пункт 86.2 стаття 86 ПКУ).