Весенние полевые работы: на что аграрий может использовать средства НДСного спецсчета

Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія».

Весняні польові роботи: на що аграрій може використати кошти ПДВшного спецрахунку

Право суб’єкта спецрежиму оподаткування згідно зі ст. 209 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) залишити собі ПДВ, нарахований під час постачання виробленої сільгосппродукції (або ж продукції її переробки), нерозривно пов’язане з обов’язком використати кошти за цільовим призначенням. Утім межі цільового використання в спецрежимній ст. 209 окреслили дуже розмито, а податківці за два роки, які минули від «запуску» ПКУ, не часто балували сільгосппідприємства розлогими та детальними поясненнями. Сьогодні ми розглянемо, які витрати аграрія можна віднести до цільових і проілюструємо думки контролерів щодо певних їх видів

Пояснити, на що можна витрачати кошти спецрахунку, мала б «формула» у п. 209.2 ПКУ. Утім вона відверто не вдалася: « сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг… залишається… для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей ».

Що таке «виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит», розтлумачує пп. 209.15.1 ПКУ: це товари/послуги, які придбавають для використання у виробництві сільгосппродукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою такого використання.

Таким чином, підприємству-спецрежимнику залишають нараховану в межах спецрежимних постачань суму ПДВ, аби насамперед покрити суму спецрежимного податкового кредиту¹. Адже він і є податком у вартості товарів/послуги, які використовують у сільгоспдіяльності.

Залишок позитивної різниці між нарахованим сільгосппідприємством ПДВ і податком у вартості виробничих факторів — величина, про яку йдеться наприкінці п. 209.2 ПКУ. Це кошти, які сільгосппідприємство мусить направити на спецрахунок (рядок 17 старої скороченої декларації з ПДВ, рядок 25.2 декларації сільгосппідприємства 0121–0123 за новою формою).

Що саме з ними можна робити, у Кодексі зазначили дуже аскетично: витрачати на інші виробничі цілі. Зрозуміло, цих трьох слів замало, аби сформувати універсальний і незаперечний перелік витрат, які сільгосппідприємство вправі профінансувати зі спецрахунку. Однак можна вивести загальне правило: слід перевіряти витрати, вартість яких ви плануєте покрити зі спецрахунку, на їх зв’язок із сільгоспвиробництвом.

Позиція податківців

Досі контролери не запропонували жодного чіткого переліку. Наприклад, у відповіді на пряме запитання в підкатегорії 130.34 ЄБПЗ² щодо можливих цілей витрат вони:

• переповіли п. 209.2 ПКУ (див. вище);
• нагадали види виробничих факторів із пп. 209.15.1 ПКУ.

Проте плутанина зі згадкою в п. 209.2 ПКУ, з одного боку, відшкодування сум ПДВ у вартості виробничих факторів та, з іншого боку, інших виробничих цілей, час від часу ще більше збиває з пантелику.

По-перше, згадаємо відповідь у підкатегорії 130.34 ЄБПЗ на запитання: коли сільгосппідприємство вправі використовувати кошти, акумульовані на спецрахунку? У роз’ясненні контролери, зокрема, повідомляють: кошти спецрахунку використовують «для відшкодування суми податку сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів». Але ж вище ми довели: кошти спецрахунку — це кошти вже «за мінусом» ПДВ у вартості виробничих факторів. Такий податок «відшкодовують» ще під час заповнення сільськогосподарської декларації 0121–0123 (раніше — скороченої декларації). Тож його неможливо ще раз «відшкодувати» переказом зі спеціального рахунку.

По-друге, трапляється, що контролери радять спочатку переказати всім постачальникам зі спецрахунку ПДВ у вартості виробничих факторів, і тільки якщо на ньому лишаться зайві кошти — відшкодовувати вартість виробничих факторів. Сподіваємося, це непорозуміння знімає інша відповідь у р. 130.34 ЄБПЗ: «сільськогосподарське підприємство — суб’єкт спеціального режиму оподаткування має право перераховувати кошти зі спеціального рахунку на погашення вартості придбаних виробничих факторів, в тому числі і суми ПДВ, сплаченої при їх придбанні ». Як бачимо, жодних першочергових (як ПДВ) і другорядних (вартість виробничого фактору) платежів не існує.

Окремі види видатків

Наразі загальнодоступною є позиція податківців щодо витрат на:

1) фінансування сільськогосподарського підприємства, пов’язаних безпосередньо з веденням сільськогосподарської діяльності, зокремапридбання товарів, робіт і послуг, що безпосередньо використовуються для виробництва власної сільгосппродукції (посівного матеріалу). Таке використання коштів зі спецрахунку вважають цільовим (відповідь — на офіційному порталі www.sts.gov.ua 23.07.2012 р.);

2) оплату оренди за орендовані сільгоспугіддя (якщо на них вирощується продукція рослинництва)³, придбання посівного матеріалу, кормів для худоби, заробітну плату робітникам, зайнятим безпосередньо в сільськогосподарському виробництві, й інші аналогічні витрати. Ці суми можуть бути оплачені зі спецрахунку (відповідь — на офіційному порталі www.sts.gov.ua 10.07.2012 р.);

3) погашення кредиту й відсотків за кредитом (за умови цільового призначення кредиту на придбання товарів/послуг виробничого призначення). Таке використання вважають цільовим (підкатегорія 130.34 ЄБПЗ);

4) виплату заробітної плати своїм працівникам, які задіяні у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Використання коштів зі спецрахунку начебто вважають цільовим. Проте висувають додаткову умову: « розрахунки з постачальниками в частині відшкодування сум ПДВ, сплачених (нарахованих) на вартість виробничих факторів, проведені в повному розмірі» (підкатегорія 130.34 ЄБПЗ). Мабуть, зайве говорити, що вимога доволі плутана. Повторимо: суми ПДВ «відшкодовують» у вартості виробничих факторів під час їх декларування в складі податкового кредиту в сільгоспдекларації. До того ж самі контролери не відокремлюють сплати ПДВ у вартості виробничих факторів від погашення вартості самого виробничого фактору (див. відповідь вище). Тож, чи виконав вимогу суб’єкт спецрежиму, — рішення контролера буде суб’єктивним;

5) погашення податків і зборів за податковими зобов’язаннями сільськогосподарського підприємства — суб’єкта спеціального режиму оподаткування. Переказ коштів зі спецрахунку не вважають цільовим використанням;

6) оплату комунальних послуг, заробітну плату адміністративного персоналу, сплату податків. Зазначені витрати суб’єкти спеціального режиму повинні оплачувати з поточного рахунка (відповідь — на офіційному порталі www.sts.gov.ua 10.07.2012 р.).

Коли можна використовувати кошти спецрахунку

ПКУ взагалі не визначає день, до якого кошти спецрахунку стають доступними. Однак інколи лунає думка, що кошти можна використати лише після 20-го числа місяця (тобто після граничного дня подання сільгоспдекларації) або ж навіть 30-го числа (після настання граничного терміну перерахування коштів на спецрахунок). Відсутність підстав для таких висловлень підтверджують одразу декілька відповідей на офіційному порталі www.sts.gov.ua, датованих 10.07.2012 р. і 23.07.2012 р.: «суб’єкт спеціального режиму оподаткування має право використовувати кошти, акумульовані на спеціальному рахунку, з моменту їх перерахування на такий рахунок».

Підсумуємо

Як бачимо, напрями цільового використання коштів, акумульованих на спецрахунку, залишаються оповитими густим туманом. Тож за найменших сумнівів скористайтеся правом на письмову податкову консультацію, закріпленим у ст.   52 ПКУ. Адже за нецільове використання коштів контролери «обіцяють» штрафи за п.п. 123.1 та 123.2 ПКУ (див. відповідь на запитання 7 Узагальнюючої податкової консультації з питань забезпечення єдиного підходу до застосування штрафних санкцій, затвердженої наказом ДПСУ від 22.11.2012 р. № 1046). Докладніше про це ми розповідали в матеріалі «Штрафні санкції у варіаціях Податкової: «бути чи не бути — ось у чому питання» у газеті «Інтерактивна бухгалтерія».

Олександр ЛАВРОВ,

незалежний експерт з оподаткування та обліку газети «Інтерактивна бухгалтерія»

¹ Цей висновок підтверджує і зворотна ситуація, коли податкових зобов’язань від постачання сільгосппродукції недостатньо, аби покрити спецрежимний податковий кредит: тоді різницю спрямовують до складу наступного податкового кредиту (п. 209.3 ПКУ).

² Єдина база податкових знань. Розміщена на офіційному сайті ДПСУ — www.sts.gov.ua.

³ У відповіді від 23.07.2012 р. контролери уточнюють: такі угіддя не можна передавати в суборенду іншим особам.

¹ Єдина база податкових знань. Розміщена на офіційному сайті ДПСУ — www.sts.gov.ua.