04.02.16 23:47
Друкувати
У Раді пропонують ввести мораторій на скасування спецрежиму ПДВ до 2020 року
3 лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 4003 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо встановлення до 2020 року мораторію на скасування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість сільгоспідприємств)». Автор документу – Ю. Гарбуз (БПП), повідомляє Finbalance.com.ua.
Документом
- встановлюється мораторій на скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ сільськогосподарських підприємств до 2020 року;
- відновлюється звільнення від оподаткування операцій з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД;
- повертається право на автоматичне відшкодування ПДВ аграріям;
- відновлюється відкриття рахунків в системі електронного адміністрування податку, призначених для перерахування на спеціальні рахунки замість додаткового окремого перерахування коштів до Державного бюджету;
- у формулі обчислення сум податку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виключено такий елемент, як овердрафт – суму середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені;
- замість перерахування до Державного бюджету позитивної різниці між сумою податкових зобов’язань звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду пропонується залишити раніше чинну систему збереження коштів у розпорядженні сільгосппідприємств.
Як писав Finbalance, у Верховну Раду вже внесені кілька законопроектів, якими пропонується повернути спецрежим ПДВ для аграріїв, який діяв до 01 січня.
Зокрема, законопроектом № 3748 (автор – Міщенко С.) пропонується встановити, що «сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства». Законопроект №3748-1 (автор – Кужель О., Кириленко І., Івченко В.) пропонується «відновити спеціальний режим оподаткування ПДВ сільгосптоваровиробників, який був чинним в 2015 році», а № 3749 (автор – Нестеренко В.) - застосовувати спецрежим ПДВ сільськогосподарським підприємством «зі сплатою податку на спецрахунок для власного використання».
Наприкінці грудня Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, які передбачають перехідний період для спецрежиму ПДВ для аграріїв на 2016 рік і повне його скасування з 01.01.2017.
Передбачається, що в 2016 році
- при постачанні зернових та технічних культур 85% коштів перераховується до держбюджету, 15% - на спецрахунок;
- при постачанні продукції тваринництва: 20% - до держбюджету, 80% - перераховується на спецрахунок;
- при постачанні інших с/г товарів/послуг: 50% - до держбюджету, 50% - перераховується на спецрахунок.
Нещодавно міністр фінансів Наталія Яресько заявляла, що зміни, внесені до спецрежиму ПДВ для аграріїв, суттєво ускладнили адміністрування цього податку. І за підсумками першого кварталу до Податкового кодексу можуть бути внесені зміни для оптимізації системи. Вона наголошувала, що МВФ не вимагає їх.
Додамо, що МВФ наполягає на скасування спецрежиму ПДВ в Україні, проте пішов з урядом на компромісний і погодився на перехідний етап у 2016 році, відповідно до описаних вище параметрів.
25 січня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 3810 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість» (автори - Острікова Т., Журжій А., Курячий М., Галасюк В., Кірш О., Гудзенко В., Лабазюк С., Бакуменко О.).
Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу й передбачити
- запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування замість Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України та Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України;
- незастосування у 2016 році до суб`єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом за допущення помилок у податкових деклараціях з податку на додану вартість;
- заборону скасування контролюючим органом сум податкового кредиту за формальними ознаками, оскільки податковий кредит забезпечується грошовими коштами.
Як нагадується в пояснювальній записці, 24 грудня Верховна Рада прийняла закон №909-VIII, яким передбачено запровадження двох реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та зміну спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.
При цьому наголошується, що зміна спецрежиму оподаткування була запроваджена без перехідного періоду, за який можна було б вивчити нову систему подання податкової звітності для уникнення помилок.
Одним з варіантів вирішення зазначеної проблеми називається незастосування у 2016 році фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом за допущення помилок у податкових деклараціях, в яких відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування.
"Крім того, передбачене прийнятим Законом запровадження відразу двох реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування суперечить принципу рівності платників податків, встановленого Податковим кодексом України та створює передумови для зловживань з боку контролюючих органів. Очевидно, що в системі відшкодування ПДВ має діяти єдиний реєстр", - зауважують автори документ.
Вони також констатують, що прийнятим законом так і не було вирішено проблему захисту зареєстрованого в ЄРПН податкового кредиту. Зазначеним законом було внесено зміну до статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якою податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту. При цьому не враховано, що код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається у податковій накладній лише для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). А словосполучення "не заважають ідентифікувати здійснену операцію" є вкрай нечітким і створює передумови для зловживань контролюючими органами. Тому, на думку нардепів, в Податковому кодексі у статті 198 слід чітко визначити виключні підстави для скасування податкового кредиту.
Документом
- встановлюється мораторій на скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ сільськогосподарських підприємств до 2020 року;
- відновлюється звільнення від оподаткування операцій з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД;
- повертається право на автоматичне відшкодування ПДВ аграріям;
- відновлюється відкриття рахунків в системі електронного адміністрування податку, призначених для перерахування на спеціальні рахунки замість додаткового окремого перерахування коштів до Державного бюджету;
- у формулі обчислення сум податку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виключено такий елемент, як овердрафт – суму середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені;
- замість перерахування до Державного бюджету позитивної різниці між сумою податкових зобов’язань звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду пропонується залишити раніше чинну систему збереження коштів у розпорядженні сільгосппідприємств.
Як писав Finbalance, у Верховну Раду вже внесені кілька законопроектів, якими пропонується повернути спецрежим ПДВ для аграріїв, який діяв до 01 січня.
Зокрема, законопроектом № 3748 (автор – Міщенко С.) пропонується встановити, що «сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства». Законопроект №3748-1 (автор – Кужель О., Кириленко І., Івченко В.) пропонується «відновити спеціальний режим оподаткування ПДВ сільгосптоваровиробників, який був чинним в 2015 році», а № 3749 (автор – Нестеренко В.) - застосовувати спецрежим ПДВ сільськогосподарським підприємством «зі сплатою податку на спецрахунок для власного використання».
Наприкінці грудня Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, які передбачають перехідний період для спецрежиму ПДВ для аграріїв на 2016 рік і повне його скасування з 01.01.2017.
Передбачається, що в 2016 році
- при постачанні зернових та технічних культур 85% коштів перераховується до держбюджету, 15% - на спецрахунок;
- при постачанні продукції тваринництва: 20% - до держбюджету, 80% - перераховується на спецрахунок;
- при постачанні інших с/г товарів/послуг: 50% - до держбюджету, 50% - перераховується на спецрахунок.
Нещодавно міністр фінансів Наталія Яресько заявляла, що зміни, внесені до спецрежиму ПДВ для аграріїв, суттєво ускладнили адміністрування цього податку. І за підсумками першого кварталу до Податкового кодексу можуть бути внесені зміни для оптимізації системи. Вона наголошувала, що МВФ не вимагає їх.
Додамо, що МВФ наполягає на скасування спецрежиму ПДВ в Україні, проте пішов з урядом на компромісний і погодився на перехідний етап у 2016 році, відповідно до описаних вище параметрів.
25 січня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 3810 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість» (автори - Острікова Т., Журжій А., Курячий М., Галасюк В., Кірш О., Гудзенко В., Лабазюк С., Бакуменко О.).
Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу й передбачити
- запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування замість Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України та Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України;
- незастосування у 2016 році до суб`єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом за допущення помилок у податкових деклараціях з податку на додану вартість;
- заборону скасування контролюючим органом сум податкового кредиту за формальними ознаками, оскільки податковий кредит забезпечується грошовими коштами.
Як нагадується в пояснювальній записці, 24 грудня Верховна Рада прийняла закон №909-VIII, яким передбачено запровадження двох реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та зміну спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.
При цьому наголошується, що зміна спецрежиму оподаткування була запроваджена без перехідного періоду, за який можна було б вивчити нову систему подання податкової звітності для уникнення помилок.
Одним з варіантів вирішення зазначеної проблеми називається незастосування у 2016 році фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом за допущення помилок у податкових деклараціях, в яких відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування.
"Крім того, передбачене прийнятим Законом запровадження відразу двох реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування суперечить принципу рівності платників податків, встановленого Податковим кодексом України та створює передумови для зловживань з боку контролюючих органів. Очевидно, що в системі відшкодування ПДВ має діяти єдиний реєстр", - зауважують автори документ.
Вони також констатують, що прийнятим законом так і не було вирішено проблему захисту зареєстрованого в ЄРПН податкового кредиту. Зазначеним законом було внесено зміну до статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якою податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту. При цьому не враховано, що код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається у податковій накладній лише для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). А словосполучення "не заважають ідентифікувати здійснену операцію" є вкрай нечітким і створює передумови для зловживань контролюючими органами. Тому, на думку нардепів, в Податковому кодексі у статті 198 слід чітко визначити виключні підстави для скасування податкового кредиту.
Рубрика:
- ПДВ
- /
Коментарі
