Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


11.06.13
2908 29 Друкувати

Выплачиваем доход нерезиденту: можно ли выбирать страну налогообложения дохода

Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія».

 

Виплачуємо дохід нерезиденту: чи можна обирати країну оподаткування доходу

Наше підприємство виплачує дохід (проценти) нерезиденту (Литва). У міжнародному договорі прописано, що такий дохід може оподатковуватися в Литві, однак зазначено, що може й в Україні. Чи правильно я розумію, що дозволено обирати, де оподатковуватиметься дохід? Чи все ж потрібно утримати податок в Україні?

ВІДПОВІДЬ: Перше, що потрібно зробити, це проаналізувати норми міжнародного договору на предмет того, чи дійсно вони дають право обирати, чи немає якихось застережень у його пунктах або статтях (зокрема в статтях, які стосуються уникнення подвійного оподаткування, типово це ст. 23 чи 24 Конвенцій).

Однак спершу в двох словах про оподаткування таких доходів за Податковим кодексом України (далі — ПКУ).

Нагадаємо!

Ст. 160 ПКУ встановлює особливі правила оподаткування доходів нерезидентів. Зокрема згідно з п. 160.2 ПКУ резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (перелік яких наведено в п. 160.1 ПКУ, проценти потрапляють до таких доходів за пп. «а» п. 160.1 ПКУ), зобов’язаний утримувати податок із такого доходу за ставкою 15% за його рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплатиякщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб (що набрали чинності) на користь яких здійснюються виплати. Дещо інші норми передбачені для доходів, згаданих у п.п. 160.3 – 160.7 ПКУ.

Про пріоритет міжнародних договорів ідеться й у п. 3.2 ПКУ: якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, установлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

От лише застосовувати положення міжнародних договорів стосовно оподаткування доходів нерезидентів можна за умови якщо:

·         одержувач доходу є бенефіціарним власником такого доходу (п.п. 103.2, 103.3 ПКУ);

·         нерезидент надав довідку, яка підтверджує його податкове резидентство в країні, з якою укладено міжнародний договір та інші документи, передбачені міжнародним договором (п.п. 103.2, 103.4 ПКУ).

Поглянемо, що ж говорить у нашому випадку Конвенція між Урядом України і Урядом Литовської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно.

За її ч. 1 і ч. 2 ст. 11:

«1. Проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

2. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів».

Деякі зауваження стосовно оподаткування зібрано в ч.ч. 3 – 7 ст. 11 Конвенції, і припустімо, що нашої ситуації вони не стосуються.

Дивимося далі — у ст. 24 литовської Конвенції прописано спецправила усунення подвійного оподаткування. У цьому випадку нашої ситуації вони не торкаються.

Однак зауважте: у кожному конкретному випадку потрібно уважно проаналізувати норми статей, які стосуються уникнення подвійного оподаткування, у них можуть міститися вказівки, як діяти, якщо за конвенцією сказано, що дохід МОЖЕ оподатковуватися в Україні. Скажімо, у ст. 23 Конвенції між Україною і Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень записано: «Якщо резидент Угорщини отримує види прибутків, які, згідно з положеннями статей 10, 11 (ст. 11 присвячена оподаткуванню процентів — Прим. авт.) і 12 цієї Конвенції, можуть оподатковуватися в Україні, то Угорщина дозволяє вирахування із податку на доход цього резидента суми, тотожної податку, що сплачений в Україні».

Тож виходить, що в ситуації з Литвою дійсно є право вибору, у якій країні оподатковувати дохід у вигляді процентів. Щоправда, вибір має підтверджуватися документом. Чому так — повідаємо далі.

Наразі цікаво дізнатися

що думають податківці

Вони вважають, що слова в Конвенціях «можуть оподатковувати в іншій Договірній державі» не слід сприймати як право вибору. За наявності такого формулювання дохід треба оподатковувати в УкраїніТаку думку вони озвучували неодноразово в листах (див. листи ДПАУ від 30.11.2001 р. № 7687/6/12-0116, від 05.11.2008 р. № 22685/7/15-0157). Та й нині в ЄБПЗ1 у підкатегорії 103.18 оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, говорячи про ПДФО з доходів нерезидентів-росіян, зазначають: «Вираз «можуть оподатковуватись» означає, що Україна оподатковує види доходів резидентів Російської Федерації, які виникають з джерел в Україні». Про відсутність права обирати країну оподаткування процентів ідеться й у Рекомендаціях щодо застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (озвучені в листі ДПСУ від 27.12.2012 р. № 12744/0/71-12/12-1017), щоправда, ДПСУ зауважує на врахуванні застережень про уникнення подвійного оподаткування (ст. 23) із конвенцій.

що говорять суди

У суддів різні думки — однозначності не прослідковується.

Приведемо приклад стосовно оподаткування процентів.

ВАСУ, досліджуючи питання виплати процентів резиденту Латвії, вирішив, що за ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно сторонам договору надано право самостійно вирішувати, у якій із держав оподатковувати дохід нерезидента. До того ж суду надано свідчення, що нерезидент включив такі проценти в свій оподатковуваний дохід у Латвії. Суд резюмував, що податківці безпідставно трактували положення вказаної Конвенції як такі, що встановлюють обов’язок оподатковувати проценти нерезидента за користування кредитом саме на території України (ухвала ВАСУ від 15.10.2012 р. у справі К-25653/10).

Зауважимо, у багатьох конвенціях (у ст. 11) прописано схоже формулювання в частині «можуть також оподатковуватись», що й у Конвенції з Латвією, лише обмеження, умови та застереження різняться.

Однак, не зважаючи на таку схожість, є й рішення суду не на користь платника. Так, наприклад, ВАСУ, розглядаючи оподаткування процентів, які виплачують резиденту Австрії, зазначає, що положення ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, у якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу, оскільки таке тлумачення не відповідає дійсному змісту вказаних міжнародних угод і суті податку, наведеному в статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (див. постанову ВАСУ від 25.04.2013 р. у справі К/9991/17173/11). Звісно, постанова стосується ще часів дії Закону про прибуток, а не ПКУ. Однак у формулюваннях Міжнародних договорів із тих пір нічого не змінилося.

Віднаходимо інші позитивні висновки суду щодо оподаткування процентів. Закарпатський окружний адміністративний суд у постанові від 10.12.2012 р. у справі № 2a-0770/2523/12 стосовно відсотків резиденту Німеччини говорить про право вибору країни оподаткування. Резидент Німеччини в підтвердження оподаткування таких доходів на батьківщині надав довідку про сплату податків, видану Фінансовим управлінням, і довідку, складену самим нерезидентом, про сплату податків із відсоткових платежів.

На боці платника податків стоїть і Львівський апеляційний адміністративний суд (ухвала від 23.04.2013 р. у справі № 9104/31373/12). У питанні оподаткування відсотків нерезидента він зазначив, що податковим органом безпідставно зроблений висновок про імперативність норм пунктів 1, 2 статті 11 Конвенції з Австрією, які не передбачають альтернативи оподаткування виплачених позивачем процентів. Такий дохід було оподатковано в Австрії, і цей факт листом підтвердила аудиторська фірма, що перевіряла діяльність нерезидента.

На додачу згадаємо, ще одну подібну ситуацію з оподаткуванням роялті.

ВАСУ, аналізуючи норми міжнародного договору з Угорщиною щодо оподаткування роялті (зокрема ч. 1 і ч. 2 ст. 12), вирішив, що ним передбачено право особи обирати місце оподаткування роялті в одній із договірних держав (ухвала ВАСУ від 09.04.2013 р. у справі К/9991/42757/12).

До матеріалів судової справи долучено листи Угорської фірми, де зазначено, що відповідно до п. 1 ст. 12 Конвенції ця фірма прийняла рішення про оподаткування роялті на території та згідно із законодавством Угорської Республіки. Окрім того є довідка, що підтверджує угорське резидентство такої фірми. Тож українською стороною правомірно не утримано податок на прибуток із роялті, сплаченого угорській фірмі.

Подібного висновку дійшов і Київський окружний адміністративний суд у питанні оподаткування роялті, виплаченого резиденту Чехії (постанова від 02.04.2013 р. у справі № 810/1114/13-а).

Висновок

Тож, проаналізувавши судову практику, можна дійти висновку, що в кожному конкретному випадку потрібно індивідуально розглядати формулювання «можуть оподатковуватися» в міжнародних договорах. Як правило, суди схиляються до того, що міжнародні договори в ситуації оподаткування процентів дають право вибору країни оподаткування (звісно, якщо не діють інші застереження з цих договорів). Водночас те, що нерезидент оподаткував отриманий дохід у себе на батьківщині, бажано підтвердити або листом від самого нерезидента, або листом від аудиторської фірми, яка його перевіряла, або довідкою від податкового органу про те, що такий дохід оподатковано. Доречно, укладаючи договір із нерезидентом, передбачити цей момент і прописати особливість оподаткування й документів, які потрібні.

Звісно, для застосування правил міжнародного договору обов’язково, щоб нерезидент був бенефіціаром і надав довідку, яка підтверджує, що він є резидентом договірної держави (ст. 103 ПКУ).

Галина МОРОЗОВСЬКА,

провідний бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»

1 Єдина база податкових знань. Розміщена на офіційному сайті Міндоходів Україниwww.minrd.gov.ua.

 

Рубрика:

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
  • доброжелатель
12.06.13 07:59

Категорически не согласен с автором статьи! Уже давно известно, что слово "можуть" вовсе не означает право выбора страны налогообложения. Оно означает, что доходы могут облагаться в стране выплаты, если законами этой страны установлена обязанность обложения налогом этих доходов (разумеется если специальными нормами международных договоров не установлена специфика по отдельным выплатам). Соответственно, если такого закона нет, то такие доходы могут (должны) облагаться в другой стране. В Украине такой Закон есть - НКУ, и он предусматривает обязательное обложение дохода нерезидента с источником происхождения с территории Украины. То есть слова "можуть" - это никакая не альтернатива, "можуть" зависит от норм налогового закона страны выплаты.

Відповісти
  • Сашко
12.06.13 08:09

доброжелатель, так же написано, що навіть "У суддів різні думки — однозначності не прослідковується.". Значить всетаки "Можуть". Питання скоріше в нормальності нашої системи, зокрема судової (про податкову не будем казати). Ну і ціни питання $$$$$$$.

Відповісти
  • Сашко
12.06.13 08:11

Тим більше автор не стільки висловлює свою думку, а аналізує законодавство і судову практику і на цьому робить висновок

Відповісти
  • доброжелатель
12.06.13 08:52

Еще раз говорю - закон (международный договор) не может давать альтернативы! Это аксиомы! И вопросу этому уже лет 15 как минимум. Спросите это у любого специалиста по налоговому законодательству с сфере ВЭД! А если у судов разные мнения - это вовсе не означает, что "можуть" выбирать страну обложения. Это означает, что некоторые судьи просто протупили. Насчет мнения автора - цитирую: "Тож виходить, що в ситуації з Литвою дійсно є право вибору, у якій країні оподатковувати дохід у вигляді процентів."

Відповісти
  • Сашко
12.06.13 08:55

Насчет мнения автора - цитирую: "Тож виходить, що в ситуації з Литвою дійсно є право вибору, у якій країні оподатковувати дохід у вигляді процентів." І все таки на мою думку, це не думка автора, а висновок.. А може судді протупили, коли робили висновок не на користь підприємства, а на користь податкової?

Відповісти
  • Юрист
12.06.13 08:56

Молодець автор статті - дуже корисна, як на мене стаття

Відповісти
  • доброжелатель
12.06.13 09:03

Понятно. Подтянулись авторы "Интерактивной бухгалтерии" :)))

Відповісти
  • Сашко
12.06.13 09:09

доброжелатель, ага против недобросовісних конкурентів. Простіше за все когось назвати "авторы "Интерактивной бухгалтерии""

Відповісти
  • Просто бухгалтер
12.06.13 10:26

Спасибо, статья хорошая.

Відповісти
  • АРФА
12.06.13 10:34

Уважаемый Доброжелатель! Я не"специалиста по налоговому законодательству с сфере ВЭД", а обыкновенный бухгалтер. Но если я читаю, что: "1. Проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. 2. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави", то здесь не написано "что доходы могут облагаться в стране выплаты, если законами этой страны установлена обязанность обложения налогом этих доходов (разумеется если специальными нормами международных договоров не установлена специфика по отдельным выплатам). Соответственно, если такого закона нет, то такие доходы могут (должны) облагаться в другой стране." Наоборот, приведенные здесь п-ты можно рассматривать именно как "специальные нормы международных договоров" по конкретным выплатам (проценты). Хотя могу согласиться с Вами, что "закон (международный договор) не может давать альтернативы". Если возможно, дайте пожалуйста ссылки на документы, в которых делается такой вывод.

Відповісти
  • Просто бухгалтер
12.06.13 12:51

Для Доброжелателя. Была как-то статья из этой газеты о ВЭД перевозчиках-экспедиторах))) Не выдерживала никакой критики. Но эта статья по сути, с пониманием вопроса. Молодцы. А на солнце тоже пятна бывают, и ничего, все греемся под его лучами. Согласна с Вами, что альтернативы быть не может, но это скорее в Вашем случае опытного игрока. Не забывайте, что очень много коллег без такого опыта, но эта статья, как маячек для летчика- смотри, не встрянь. P.S. В теме ВЭД еще с прошлого столетия))).

Відповісти
  • доброжелатель
12.06.13 13:16

Цитаты из 2х бухгалтерских журналов. То, что нашел на скорую руку. Если поковыряться, можно найти больше и детальнее. Бухгалтерия N46 (669) от 14 НОЯБРЯ 2005 года: «Стороны внешнеэкономического договора — налогоплательщики ошибочно считают, что данные положения международных договоров дают им право выбрать, в какой именно стране им можно уплачивать налоги — в Украине или в стране нерезидента. На самом же деле эти положения следует рассматривать как предусматривающие налогообложение дивидендов, процентов или роялти в обоих договаривающихся государствах. Выражение «могут также облагаться налогом» не означает право выбора плательщиком налога страны осуществления налогообложения, а лишь предусматривает, что договаривающееся государство не принимает на себя никаких обязательств непременно облагать налогом доходы.» «Налоги и бухгалтерский учет» 2013, № 31, с.5: «При применении норм международных договоров об избежании двойного налогообложения также заслуживает внимания такой момент. Большинство статей международных договоров предусматривает (содержит формулировку), что соответствующие доходы «могут облагаться» в выплачивающем их государстве. Вместе с тем применение в международных договорах слов «могут облагаться» не является проявлением какой-либо неопределенности в этом вопросе и, скажем, предоставлением сторонам на этот счет какой-либо альтернативы. То есть такие положения международных договоров не могут трактоваться как такие, которые предоставляют налогоплательщику право выбора: возможность выбирать, в какой именно из двух стран будет осуществляться налогообложение полученного дохода» Безусловно, на солнце бывают пятна, но что меня поразило – этой проблеме очень много лет, те, кто в теме давно и прекрасно понимают смысл слова «могут». А статья только вводит в заблуждение. Причем для "опытного игрока" она не принципиальна, т.к. он и без нее в курсе, а вот для новичков как раз скорее опасна, чем полезна, поскольку он никогда не докажет, что "могут" - это альтернатива.

Відповісти
  • Анна
12.06.13 13:34

Доброжелатель. Теоретически понимаю, что права выбора не должно быть, но судебка то говорит обратное. И это весьма интересно. Как думаете, в упомянутых судебных решениях доказывали, что слово "могут" это альтернатива опытные, или новички...

Відповісти
  • доброжелатель
12.06.13 13:45

Анна, я думаю, что со стороны налогоплательщиков эту позицию (назовем ее "альтернатива") доказывали ушлые, а в суд принимал решение в зависимости от финансовых возможностей этих ушлых (либо по глупости).

Відповісти
  • АРФА
12.06.13 14:00

Доброжелатель, большое спасибо за проделанную работу. Это интересно и познавательно. Но неясно: почему эти договора такие двусмысленные, почему нельзя написать не "могут", а "должны". А мы еще на кодекс пеняем.

Відповісти
  • АРФА
12.06.13 14:07

Ведь в конце-концов бухгалтер должен придерживаться "БУКВЫ" закона, а не мнения пусть даже и очень авторитетных специалистов.

Відповісти
  • Григорий
12.06.13 14:23

Касательно правильного трактования текста конвенций рекомендую почитать Комментарии ОЕСР к модельной конвенции. Там детально описывается где должен облагаться доход.

Відповісти
  • Сашко
12.06.13 16:07

Щось я не доганяю. Автор наводить аналіз законадства, приклади судових рішень - як на користь однієї сторони, так і другої сторони, що доказує, що все таки можливий вибір країни оподаткування. Ніхто не каже, що це лекго. Це 100-% прийдеться доказувати в суді. Нехай суддя ступить. Але це можливо. Але люди чомусь дякую Доброжелателю за те, що він не згоден і викладає вирізки із статей, які саме йому вигідні. якщо статтю з «Налоги и бухгалтерский учет» 2013, № 31, с.5: прочитати далі, то там пишуть, що : Выплачиваемый доход будет подлежать налогообложению в обеих странах: как в стране выплаты, так и в стране получателя. Приведенная же формулировка означает, что государству, в котором выплачивается доход, предоставляется первоочередное (приоритетное) право налогообложения, однако с учетом ограниченного (установленного договором) размера ставок. При этом сам порядок применения положений международных договоров, предусматривающий применение ставки налога на доходы по договору (действующей в стране нерезидента) меньшей, чем соответствующая ставка по национальному законодательству, всегда является компетенцией той страны, где возникают такие доходы. Кстати, аналогичный вывод прослеживается и в нормах п. 103.2 НКУ, устанавливающих, что налоговый агент имеет право самостоятельно применить уменьшенную ставку налога или освобождение от налогообложения, предусмотренное международным договором. А також в тій же статті є фраза "Хотя в судебной практике известны, пожалуй, единичные случаи, когда суд, трактуя ситуацию, приходя к выводу о диспозитивности норм (и возможности выбора страны налогообложения доходов их получателем), заняв сторону налогоплательщика (см. постановление ВСУ от 13.03.2012 г.)." Тобто автори «Налоги и бухгалтерский учет» також визнають, що в Україні є виападки, коли підприємства змогли відстояти своє право на вибір країни, але "Тем не менее, в свете появления разъяснений из письма № 12744 спорить с контролирующими органам по этом поводу достаточно сложно. "

Відповісти
  • доброжелатель
12.06.13 17:11

Сашко. Почему я выкладываю то, что мне выгодно? Просто слишком большая цитата была. А то, что Вы выложили, так это только подтверждает. "Приведенная же формулировка означает, что государству, в котором выплачивается доход, предоставляется первоочередное (приоритетное) право налогообложения, однако с учетом ограниченного (установленного договором) размера ставок" Ну, все правильно здесь написано, т..е. приоритет в налогообложении отдается стране, где возник доход. Т.е. в данном случае, если доход из Украины, то приоритет отдается украинским Законам, т.е. НКУ.. А он как известно предполагает удержание налога. А то, что ставки меньшие, то разумеется, если это предусмотрено м\д договором. Но как я понял автор "Налоги и бухгалтерский учет", так же как и автор "Бухгалтерии" считает, что альтернативы нет. А вот "Интерактивная бухгалтерия" пытается доказать, что есть. Кстати дельный совет дал Григорий. надо найти Комментарии ОЕСР к модельной конвенции. Пока видел на англ. языке. Анализировать сложно.

Відповісти
  • Сашко
13.06.13 07:50

доброжелатель Якже "Налоги и бухгалтерский учет" рахують, що не можна, якщо саміпишуть, що "Хотя в судебной практике известны, пожалуй, единичные случаи, когда суд, трактуя ситуацию, приходя к выводу о диспозитивности норм (и возможности выбора страны налогообложения доходов их получателем), заняв сторону налогоплательщика" Раз хоча б один випадок є - значить все таки можна.

Відповісти
  • Кузя
13.06.13 08:54

Ребята, почитайте указанное в ссылке Письмо № 12744/0/71-12/12-1017 по применению положений конвенций об избежании двойного соглашения от нашей ГНАУ с детальным постатейным разбором типовых положений. Их "думка" конкретно описана. Даже с примерами. Короче, в этом объемном документе разбираются статьи "Проценты" и "Роялти". Трактуют так, как говорит Доброжелатель. Может- это не альтернатива "где". Может - значит может и там и там одновременно. Но у страны -источника выплаты аппетиты ограничены максимальной ставкой. Все остальное в другом догов. государстве. И я поддержу Доброжелателя тоже: не может содержаться альтернативы в подобных документах. Иначе договоренности об избежании двойного налогообложения утрачивают смысл. В газете "Бухгалтерия № 21 (1060) от 27.05.2013 опубликован этот документ. Ну, и мнение специалистов профильного издания по этому вопросу тоже выражены. Кому интересно, можете почитать.

Відповісти
  • Катя
13.06.13 10:17

А те, що суди думають інакше, і не один... Я при прийняті рішень дивлюсь на судову практику. Теорія є теорія, а судєбка це судєбка

Відповісти
  • Кузя
13.06.13 10:30

Суды думают по-разному:) При принятии решения оценивайте свои фин. возможности по урегулированию вопроса в суде, прежде всего. За бесплатно, суды однозначно в пользу государства примут решение.

Відповісти
  • Катя
13.06.13 10:42

Коли у справі замішаний нерезидент суди думають двічі, тож тут не тільки гроші, а й інше

Відповісти
  • Сашко
13.06.13 11:23

Кузя, суд не прийме повністю протизаконного рішення. Якщо приймає рішення якесь - значить це можна якось обгрунтувати. Вот я не хочу платити ПДВ. Піду в суд. Скільки ю не давав - мене ж не звільнять від сплати ПДВ, якщо не буде хоча б якоїсь основи. Суд може закрити очі на одне, А друге прочитати, як треба. Але цілком протиправно зробити не захоче.

Відповісти
  • Кузя
13.06.13 11:40

Да, суд будет принимать решение исходя из многих факторов. Но применение налогообложения в Украине не противозаконно как раз. Так же, как и неналогообложение. Есть варианты. Но для того, что бы отбить свою правоту (оспорить уведомление) недостаточно просто ссылаться на нормы международных конвенций. Нужно еще доказать, что налог уплачен контрагентом в другой стране. Иначе козыри в руках у налоговиков. К сожалению, в Украине нет прецендентного права. Поэтому, на "судєбку", как выражаются некоторые, особо рассчитывать не стоит. И еще, налог мы уплачиваем не со своих дененг, а из дохода нерезидента. И прекрасно осознавая, что бюджет разворовывается со страшной силой, все равно не могу не отметить, что лучше в нашей стране останется что-то. На те же соц. выплаты или погашение внешнего долга. А то как-то все такие патриоты и украинцы, а как дело до интересов страны доходит, то все разбежались...

Відповісти
  • Петр
13.06.13 16:04

Для Доброжелателя ,о том что НКУ имеет большую силу чем международный договор. п.3.2 ст.3 НКУ гласит"Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору." Конвенция имеет высшую силу, чем трактование налоговой по поводу двойного налогообложения,их вариант прост "налог надо платить в Украине и плевать они хотели на Конвенции"

Відповісти
  • Сашко
14.06.13 07:54

Петр, браво.

Відповісти
Коментування новини вимкнено
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам