10.02.16 23:45
Друкувати
Щодо порядку нарахування і сплати ПДВ при безоплатній передачі матеріальних цінностей
Відповідно до пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару.
Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Як зазначено у зверненні, платник планує надати благодійну допомогу у вигляді передачі товарно – матеріальних цінностей.
Згідно з пп. "а" та "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.
Отже, при безоплатному постачанні товарів/послуг база оподаткування ПДВ визначається на рівні не нижче ціни придбання товарів/послуг (для самостійно виготовлених товарів/послуг – не нижче звичайних цін).
З урахуванням змін, внесених до статті 198.3 статті 198 Кодексу розділу V Кодексу Законами України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» з 01.07.2015 року нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Враховуючи вищевикладене, до складу податкового кредиту звітного періоду включаються всі нараховані (сплачені) платником суми ПДВ при придбанні товарів/послуг за умови своєчасної реєстрації постачальниками податкових накладних в ЄРПН.
Одночасно, пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Також, відповідно до роз’яснення ДФС України від 07.08.2015 № 29163/7/99-99-19-03-02-17 «Про зміни в порядку складання та реєстрації податкових накладних», відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу платник податку, який використовує придбані товари/послуги у неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності, зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, затверджено нову форму декларації з податку на додану вартість.
Таким чином, починаючи з 01.07.2015 року при безоплатній передачі матеріальних цінностей вхідний ПДВ (по зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних) за всіма придбаннями відноситься до податкового кредиту та відображається в рядках 10.1 та 10.2 декларації незалежно від мети придбання.
По операціях з купівлі чи авансування товарів/послуг, які спрямовуються на не господарські операції слід відображати податкове зобов’язання у рядках 4.1 та 4.2 декларації з ПДВ.
Поряд з цим, кожен конкретний випадок податкових відносин, у томі числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет звернення.
Натомість, оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару.
Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Як зазначено у зверненні, платник планує надати благодійну допомогу у вигляді передачі товарно – матеріальних цінностей.
Згідно з пп. "а" та "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.
Отже, при безоплатному постачанні товарів/послуг база оподаткування ПДВ визначається на рівні не нижче ціни придбання товарів/послуг (для самостійно виготовлених товарів/послуг – не нижче звичайних цін).
З урахуванням змін, внесених до статті 198.3 статті 198 Кодексу розділу V Кодексу Законами України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» з 01.07.2015 року нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Враховуючи вищевикладене, до складу податкового кредиту звітного періоду включаються всі нараховані (сплачені) платником суми ПДВ при придбанні товарів/послуг за умови своєчасної реєстрації постачальниками податкових накладних в ЄРПН.
Одночасно, пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Також, відповідно до роз’яснення ДФС України від 07.08.2015 № 29163/7/99-99-19-03-02-17 «Про зміни в порядку складання та реєстрації податкових накладних», відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу платник податку, який використовує придбані товари/послуги у неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності, зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, затверджено нову форму декларації з податку на додану вартість.
Таким чином, починаючи з 01.07.2015 року при безоплатній передачі матеріальних цінностей вхідний ПДВ (по зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних) за всіма придбаннями відноситься до податкового кредиту та відображається в рядках 10.1 та 10.2 декларації незалежно від мети придбання.
По операціях з купівлі чи авансування товарів/послуг, які спрямовуються на не господарські операції слід відображати податкове зобов’язання у рядках 4.1 та 4.2 декларації з ПДВ.
Поряд з цим, кожен конкретний випадок податкових відносин, у томі числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет звернення.
Натомість, оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Рубрика:
- ПДВ
- /
Коментарі
