31.07.13
Друкувати
Относительно правомерности выдачи детских новогодних подарков лицам, находящимся в отпуске без сохранения заработной платы по уходу за ребенком от трех до шести лет
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 № 2240 (далі – Закон № 2240) матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).
Статтею 25 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.98 № 16/98 (далі – Основи) визначено, що призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг здійснюються на підставі відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464 (далі – Закон № 2464) Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування – організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Згідно пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 статті 2 Закону № 2240 визначено, що застрахована особа – це найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2240 страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 9 Основ визначено, що страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Особи, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною від трьох до шести років, не сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У зв’язку з цим зазначений період не зараховується до страхового стажу.
Беручи до уваги наведене, вважаємо, що зазначена категорія осіб не має права на отримання соціальних послуг, в тому числі на отримання дитячого новорічного подарунка за рахунок коштів Фонду.
Водночас нагадуємо, що постановою правління Фонду від 16.06.2011 № 41 “Про надання соціальних послуг особам, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” підтверджено їх право на отримання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Статтею 25 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.98 № 16/98 (далі – Основи) визначено, що призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг здійснюються на підставі відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464 (далі – Закон № 2464) Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування – організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Згідно пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 статті 2 Закону № 2240 визначено, що застрахована особа – це найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2240 страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 9 Основ визначено, що страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Особи, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною від трьох до шести років, не сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У зв’язку з цим зазначений період не зараховується до страхового стажу.
Беручи до уваги наведене, вважаємо, що зазначена категорія осіб не має права на отримання соціальних послуг, в тому числі на отримання дитячого новорічного подарунка за рахунок коштів Фонду.
Водночас нагадуємо, що постановою правління Фонду від 16.06.2011 № 41 “Про надання соціальних послуг особам, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” підтверджено їх право на отримання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Рубрика:
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Коментарі
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)