Новые счета и расчеты. Как изменится качество предоставления административных услуг?

   В Україні продовжується реформування сфери надання адміністративних послуг. Яскравим тому підтвердженням, після ухвалення спеціального закону та відкриття відповідних центрів, так би мовити "комплексного обслуговування" громадян та суб’єктів господарювання, став законопроект "Про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання", оприлюднений 8 липня 2013 року Міністерством економічного розвитку та торгівлі України. Чого варто очікувати від його прийняття Верховною Радою? Спробуємо розібратися.
   
   Аналізуючи цей документ, експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР) Віктор Тимощук дійшов висновку, що в ньому налічується понад 1500 адмінпослуг. "Це той рівень зарегульованості життя в Україні, який визначає і рівень корупції в державі, і рівень обмеження приватної ініціативи", - зазначає він. І додає, що законопроект водночас містить низку норм, які можуть привести до позитивних зрушень. Зокрема, пропонується одноразово сплачувати адміністративний збір за одну послугу, а не "подрібнювати" на окремі платежі (наприклад, окремо сплачувати державне мито і додатково - плату за послуги суб’єкта надання адміністративних послуг за оформлення, за бланк тощо). До того ж, у переліку адміністративних послуг цього документа немає господарських послуг суб’єктів владних повноважень, що також було (а в деяких органах влади і досі залишається) неприйнятною практикою.
   
   Попри такі корисні нововведення, запропонований законопроект містить і низку серйозних недоліків, які потрібно усунути. Так, на думку експертів ЦППР, ним не врегульовано змістовні аспекти встановлення та справляння адміністративного збору: критерії платності та безоплатності адміністративних послуг, порядок розрахунку ціни (розміру збору) платних послуг, мінімальна та максимальна межа розміру адміністративного збору, порядок відшкодування адміністративного збору у разі відмови в наданні адміністративної послуги, порядок внесення адміністративного збору, повернення надмірно чи помилково сплачених коштів та переведення сплачених коштів з неправильного рахунку суб’єкта надання адміністративної послуги на правильний тощо.
   
   За словами Віктора Тимощука, зазначений законопроект обов’язково має передбачати врегулювання усіх вищевказаних відносин. Адже без цього конкретні розміри адміністративного збору за адміністративні послуги виглядають необґрунтованими. Як приклад - збереження розміру плати за реєстрацію місця проживання у розмірі близько 0,85 грн (тут і далі - з розрахунку мінімальної заробітної плати близько 1200 грн), яке є економічно необґрунтованим ні для громадян, ні для суб’єкта надання адміністративної послуги. Очевидно, що адміністрування відповідного збору коштуватиме більше, ніж економічна доцільність його справляння. Водночас отримання паспорта громадянина України, відповідно до законопроекту, стало безоплатним, хоча лише друк його бланку дорожчий, ніж реєстрація місця проживання.
   
   Крім того, необхідно враховувати, що за чинним законодавством громадяни повинні кожні 10 років отримувати новий паспорт. Натомість, вартість паспорта громадянина України для виїзду за кордон, відповідно до законопроекту, зросла до 400 грн, хоча ця послуга за Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" нині коштує 170 грн. "Таким чином, розміри адміністративного збору в законопроекті без критеріїв їх встановлення виглядають довільними і, як наслідок, не викличуть довіри у громадян", - вважає Віктор Тимощук.
   
   Водночас, відповідно до цієї законодавчої ініціативи, плата за окремі адміністративні послуги відрізняється в різних регіонах та вираховується у зв’язку з доходами суб’єкта звернення, тобто має податковий характер. Наприклад, видача ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами має один розмір адміністративного збору для сіл та селищ, другий - для міст і третій - для місць торгівлі, які розташовані на відстані 50 км від міст обласного значення, Києва та Севастополя. За скорочені телефонні номери в різних містах України також передбачено справляння різного адміністративного збору. На думку експертів ЦППР, природа адміністративного збору повинна бути не фіскальною (стягнення відсотка від доходів заявника), а компенсаторною (частково відшкодовувати вартість надання адміністративної послуги) та регулюючою (обмежувати звернення осіб, яким послуга насправді не потрібна).
   
   Додаткові складнощі у громадян викликатиме і запропонований законопроектом механізм визначення розміру адміністративного збору, який має визначатися у відносних одиницях від мінімальної заробітної плати і розраховуватися на дату розгляду заяви суб’єкта звернення. Адже мінімальний розмір заробітної плати щорічно змінюється Законом про державний бюджет і зазвичай протягом року зростає декілька разів. Тому громадянам буде потрібно постійно уточнювати це питання, консультуватися з суб’єктами надання адміністративних послуг, самостійно проводити розрахунки, що вимагає додаткового часу та підвищує ймовірність помилки.
   
   Окрім того, з деякими адміністративними послугами важко вирахувати дату розгляду заяви, як це передбачено в законопроекті, через що громадяни будуть змушені перестраховуватися на випадок підвищення розміру адміністративного збору за час очікування їх заяви до розгляду і сплачувати більше, ніж вимагається на дату подання заяви.
   
   У випадку недоплати суб’єкт звернення може отримати відмову в адміністративній послузі. У разі ж переплати він навряд чи буде вимагати від суб’єктів надання адміністративної послуги повернення надмірно сплачених коштів. Зрештою, держава зобов’язана самостійно повертати особі безпідставно отримані кошти. Відтак, виникатиме додаткове навантаження на суб’єктів надання адміністративних послуг та Державну казначейську службу, що негативно позначиться на якості їхньої роботи. Тому, щоб не створювати додаткові складнощі, на думку експертів, варто було б у законопроекті визначити суму адміністративного збору в абсолютних цифрах.
   
   "Доки ж ці недоліки залишатимуться не виправленими, запропонований Міністерством економічного розвитку та торгівлі України законопроект в існуючій редакції не можна буде приймати, оскільки під сумнівом опиниться успішність реформи сфери адміністративних послуг у рамках усієї країни", - резюмує Віктор Тимощук.
   
   Олександра ТИМОЩУК
   Юридичний вісник України №31, 3-9 серпня 2013