Положительный прецедент обжалования нормативно-правового акта

   Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 № 2а-3962/12/2670
   
   Київський апеляційний адміністративний суд визнав незаконним пункт 10.1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі — Порядок № 1588). На думку суду, зазначена норма не відповідає правовому акту вищої юридичної сили — пункту 66.3 Податкового кодексу України (ПК).
   
   Нагадаємо, що відповідно до підпункту 10.1.4 Порядку № 1588 в податковому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) термін перебування платника податків на обліку повинен бути продовжений до:
   
   • закінчення поточного бюджетного року у разі реєстрації зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання — платника податків, яким згідно з частиною восьмою статті 45 Бюджетного кодексу України сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду;
   
   • закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов’язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та податковий орган уже повідомив платника податків про її проведення;
   
   • повернення надміру сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюють податкові органи, або їх відшкодування платнику додатків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, і термін повернення переплати чи відшкодування настав;
   
   • закінчення процедур судового чи адміністративного оскарження сум грошових зобов’язань та спливу місячного строку після закінчення процедур адміністративного оскарження, якщо в результаті таких процедур податковими органами прийнято рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків.
   
   Проаналізувавши наведену норму суд дійшов висновку, що вона суперечить пункту 66.3 ПК, відповідно до якого для зняття з обліку та взяття на облік платника податків достатньо лише подання до податкових органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації (відповідної заяви).
   
    Тобто Порядок № 1588 встановлює обмеження, за якими вказана податкова процедура за певних обставин є неможливою.
   
   Разом з тим, ні в Податковому кодексі України, ні в будь-якому іншому законі України не передбачено обмежень для проведення процедури зняття з податкового обліку за попереднім місцем реєстрації та взяття на облік за новим місцезнаходженням платника податків.