За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?

   Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
   
   Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
   
   платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
   
   фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
   
   платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
   
   відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
   
   відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
   
   платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
   
   платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
   
   З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 134.06).