Как узнать информацию о ставке налогообложения контрагента для целей трансфертного ценообразования?

   Як дізнатися інформацію про ставку оподаткування контрагента при трансфертному оподаткуванні?
   
   Законом України від 04.07.2013 р. № 408-VII були внесені зміни до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення, які набрали чинності 01.09.2013 р.
   
   Розглянемо загальні моменти, привнесені зазначеними змінами, та зупинимося на одному конкретному питанні, а саме як українській компанії отримати інформацію про ставку податку на прибуток компанії-нерезидента, відносини з якою підпадають під регулювання норм щодо трансфертного ціноутворення.
   
   Трансфертне ціноутворення пп. 14.1.251¹ ПКУ тлумачить як систему визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 цього Кодексу контрольованими.
   
   Відповідно до пп. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
   
   Тобто застосування механізму трансфертного ціноутворення має забезпечити визначення ціни на товари (роботи, послуги) в контрольованій операції на рівні ринкових цін. Для цього застосовуються спеціальні методи трансфертного ціноутворення, визначені оновленою ст. 39 ПКУ.
   
   Система визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг) застосовується не до всіх операцій суб’єктів господарювання, а лише до контрольованих.
   
   Зокрема, ст. 39 ПКУ містить вичерпний перелік контрольованих операцій, при здійсненні яких звичайна ціна товарів (робіт, послуг) визначається з використанням методів трансфертного ціноутворення.
   
   Так, до контрольованих операцій, зокрема, віднесено: операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсотків нижчою, ніж в Україні. При цьому дані операції визнаються контрольованими, якщо їх загальна сума (по кожному контрагенту окремо) дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.
   
   Вбачається, що у нормі про ставку податку на прибуток законодавець припустився кричущої неточності, сплутавши поняття відсотків та відсоткових пунктів. У даному випадку 5 відсотків від ставки у розмірі 19 % становлять 0,95 відсотка, а відповідна ставка – 18,05 %, в той час як на увазі напевно мається істотно нижча ставка у розмірі 14 %. Шкода, що настільки важливий документ, який з такою увагою проходив через затвердження, містить дитячу по своїй суті помилку. Імовірно, найближчим часом вказану норму чекає уточнення, а допоки потрібно зважати на таку нелогічність у ПКУ.
   
   Отже, операція буде визначена контрольованою за одночасної наявності таких двох обставин:
   
   • сторона операції – нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні (якщо в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку)) або сторона операції – нерезидент сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсотків нижчою, ніж в Україні (якщо в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше, ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку));
   
   • загальна сума операцій (по кожному контрагенту окремо) дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.
   
   Наявність даних обставин означатиме здійснення платником податків контрольованої операції, а отже встановить для нього обов’язки з використання методів визначення трансфертної ціни та складання і подання відповідних документів податкового контролю.
   
   Тепер перейдемо безпосередньо до питання щодо отримання інформації про ставку податку на прибуток (корпоративний податок) сторони-нерезидента.
   
   З огляду на вищенаведені положення, від такої інформації залежить віднесення здійснюваних операцій до контрольованих. При цьому жодною нормою не передбачено обов’язку сторони-нерезидента надавати дану інформацію платнику податків.
   
   Вирішуючи питання про отримання від сторони-нерезидента інформації про ставку податку на прибуток (корпоративний податок), для платника податків можливі два варіанти.
   
   Перший варіант. Інформацію про ставку податку на прибуток (корпоративний податок) сторони-нерезидента платник податку має можливість отримати з офіційного джерела – переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України та опублікованого в офіційному друкованому виданні та на сайті Міністерства доходів і зборів України.
   
   Так, пп. 39.2.1.2 ПКУ визначено, що перелік держав (територій), в яких ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративного податку). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.
   
   Наразі такого офіційного переліку на сайті немає, але скоріш за все це питання найближчого часу. В даному випадку запитувати вказану інформацію безпосередньо у сторони-нерезидента немає реальної необхідності, адже інформація про те, що ставка податку на прибуток (корпоративний податок) сторони-нерезидента на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні, може бути отримана платником податків іншим чином – із затвердженого переліку держав.
   
   Другий варіант. Інформацію про ставку податку на прибуток (корпоративний податок) сторони-нерезидента платник податку не зможе отримати із вищезазначеного переліку. Така ситуація матиме місце тоді, коли в державі (на території) реєстрації нерезидента встановлено більше, ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку). За таких обставин для платника податку пп. 39.2.1.3 ПКУ визначено обов’язок подати до податкового органу довідку (або її нотаріально засвідчену копію), що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративного податку), встановлену у державі його реєстрації.
   
   В такому разі вбачається за доцільне платнику податків звернутися за такою інформацією до сторони-нерезидента. В якій формі потрібно запитувати і надавати таку інформацію – офіційний лист місцевого податкового органу, лист на бланку іноземного підприємства) – також поки що не визначено.
   
   Зрозуміло, що у багатьох випадках між сторонами наявні постійні господарські відносини і спонукати контрагента до отримання відповідного підтвердження неважко. Але не зовсім зрозуміло, як підтвердити інформацію, коли з тих чи інших причин немає можливості спонукати контрагента на отримання відповідного підтвердження.
   
   Як бачимо, навіть на такому локальному прикладі питання трансфертного ціноутворення в Україні потребує змін у регулюванні та уточнення багатьох процедур.
   
   Тетяна Старцева
   юрист ТОВ «Аудиторська фірма «Норма»
   
   Дата підготовки 05.09.2013