Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


06.10.13
1298 0 Друкувати

Налог за утилизацию снятых с эксплуатации транспортных средств: кто, когда за что?

   Політика є мистецтво постійного знаходження підстав для нових податків.
   Г. Нар

   
   1 вересня набрав чинності закон про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм, який викликав неабиякий резонанс та дискусії у суспільстві. Спробуємо спрогнозувати, як вплинула ця подія на українських споживачів та суб’єктів господарювання, так чи інакше причетник до цього питання
   
   Поява податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів для багатьох стала неприємною несподіванкою. Ще не вщухла невдоволеність споживачів з приводу весняного підняття імпортних мит на автомобілі, у зв’язку чим знову підскочили ціни на й так недешеві автомобілі (за європейськими мірками), як ось нова халепа. Дійсно, попри заяви експертів, будь-кому зрозуміло, що в нашій країні, де на металобрухт завозиться все, навіть те, за що світить кримінальна відповідальність (каналізаційні люки, лінії електропередачі, залізничні рейки тощо), уявити наявність нікому не потрібного автобрухту майже неможливо. Тобто проблему утилізації авто важко визнати нагальною. Але бюджету потрібні гроші. За будь-яку ціну. До того ж утилізаційний бізнес обіцяє стати досить непоганою можливістю заробити чималі прибутки. Тому говорити про виправданість утилізаційного законодавства не доводиться. Натхнення ж, як це часто буває, «реформатори» черпали у законодавстві нашого сусіда — Російської Федерації. Не звернувши увагу навіть на позов, поданий Європейським союзом до Всесвітньої організації торгівлі.
   
   Дещо про утилізацію
   
   Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм» від 04.07.2013 р. № 422-VII (далі —Закон № 422) потрібно розглядати у взаємозв’язку із Законом України «Про утилізацію транспортних засобів» від 04.07.2013 р. № 421-VII (далі — Закон № 421), який набрав чинності раніше — 8 серпня 2013 року. Як сказано в преамбулі до Закону № 421, він визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов’язаної з утилізацією транспортних засобів на території України. Відповідно до ст. 2 Закону № 421 право на здійснення утилізації транспортних засобів мають суб’єкти господарювання, які здійснюють приймання транспортних засобів на утилізацію та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, з дотриманням вимог законодавства про відходи. Зауважимо, що теоретично долучитися до утилізаційного бізнесу можуть не тільки нові, а й уже існуючі суб’єкти господарювання. Адже в Законі № 421 чітко сказано, що прийом або розбирання транспортних засобів не є виключними видами діяльності суб’єктів господарювання, що надають послуги з утилізації, і може здійснюватися одночасно з іншими видами діяльності таких суб’єктів. Проте зробити це буде нелегко. Вимоги до пунктів прийому транспортних засобів (ст. 3 Закону № 421) та пунктів розбирання транспортних засобів (ст. 4 Закону № 421) є досить суворими. Зокрема, вони повинні мати земельні ділянки площею не менше ніж встановлена Законом № 421 (відповідно 500 та 1 000 кв. м.) та спеціально відведені та належним чином обладнані місця, бути внесеними до Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, а для суб’єктів, що займаються розбиранням, також мати систему екологічного менеджменту, сертифіковану за стандартами Міжнародної організації із стандартизації (ISO) серії 1400 або за аналогічним національним стандартом.
   
   Стаття 6 Закону № 421 містить вимоги до суб’єктів господарювання, які виробляють (виготовляють) транспортні засоби та беруть на себе зобов’язання забезпечити утилізацію транспортних засобів власного виробництва, та порядок їх реєстрації. Забігаючи наперед, зазначимо, що це потрібно для того, щоб відділити суб’єктів господарювання, що носять горде звання «національний автовиробник», від усіх інших суб’єктів, які бажають ввозити автомобілі. Те, що для відповідності цьому статусу достатньо просто здійснювати виробництво авто за технологією промислового складання автомобілів з використанням кузовів, ввезених в Україну «для промислового складання моторних транспортних засобів», нікого особливо не цікавить.
   
   Інтерес викликає також ст. 7 Закону № 421, якою встановлено порядок передачі транспортного засобу на утилізацію до пункту прийому. Відповідно до зазначеної норми така передача здійснюється власником транспортного засобу або уповноваженою ним особою після зняття такого транспортного засобу з обліку у відповідному підрозділі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Під час прийняття на авто утилізацію пункт прийому не має права стягувати з власника плату за утилізацію такого транспортного засобу. Щоправда, про отримання компенсації, як це зазвичай буває у разі передачі автомобіля на металобрухт, у зазначеному документі також не йдеться. Проте зазначено, що витрати пунктів прийому компенсуються за рахунок коштів від сплати екологічного податку за утилізацію транспортних засобів. Порядок здійснення такої компенсації має затвердити Кабінет Міністрів України.
   
   Державний контроль у сфері утилізації транспортних засобів здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. На сьогоднішній день таким органом є Міністерство екології та природних ресурсів України.
   
   
   Новий податок?
   
   Відповідно до Закону № 422 пп. 14.1.57 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), в якому визначено, за що саме справляється екологічний податок, доповнено словами «а також за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, для забезпечення екологічної безпеки, а також безпеки життя та здоров’я громадян». Отже, ми маємо справу із появою ще одного різновиду екологічного податку, на цей раз —за утилізацію авто. Тому застування терміна «утилізаційний збір» чи «податок», до якого вже встигли звикнути автомобілісти, формально є не зовсім коректним. Хоча в Законі № 422 зазначений вид збору неодноразово названо «податком за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів».
   
   У відкоригованому вигляді п. 240.1 ПКУ, який визначає платників екологічного податку, передбачає, що такими серед інших тепер вважаються і суб’єкти господарювання, юридичні особи, котрі не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, що виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються ввезення, виробництво, придбавання транспортних засобів та кузовів до них, що в подальшому підлягають утилізації.
   
   Важливо!
   Під термінами «транспортний засіб» та «кузови до них» розуміють транспортні засоби, що класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8703, 8704 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД, та кузови до них, що класифікуються за кодами товарної підпозиції 8707 10 згідно з УКТ ЗЕД, за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД

   
   У п. 240.6 ПКУ наведено перелік осіб, які не є платниками податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів. Перелік доволі великий і специфічний. Зокрема, йдеться про автомобілі, що ввозяться для дипломатичних представництв або консульських установ іноземних держав, міжнародних організацій тощо, транспортні засоби, що були раніше вивезені, а також ввезення транспортних засобів у митних режимах інших, ніж митний режим імпорту. Окремо зазначено, що не є платниками податку суб’єкти господарювання, які взяли на себе зобов’язання забезпечити утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та виробляють (виготовляють) на території України транспортні засоби (коди8702, 8703, 8704 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД).
   
   Звернемо увагу, що відповідно до пп. 240.6.6 ПКУ не є платниками податку особи, які придбавають на території України транспортні засоби, що в установленому порядку були вперше зареєстровані або перереєстровані до 1 вересня 2013 року, у власників транспортних засобів або в автовиробників, а також здійснюють продаж таких транспортних засобів після 1 вересня 2013 року.
   
   Крім того, не є об’єктом та базою оподаткування оплачені за рахунок бюджету транспортні засоби, що реалізуються для інвалідів, спеціального призначення, а також призначені для вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту тощо.
   
   Ставки податку
   
   Ставки податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів встановлені п. 2461.1 ПКУ (наведені в таблиці 1).
   
Таблиця 1. Ставки податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів:
Вид транспортного засобу Ставка податку, грн
Транспортні засоби (код 8703 УКТ ЗЕД, та кузови до них (код 8707 10 УКТ ЗЕД*) 5 500
Транспортні засоби, що класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД 11 000
*За винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10, ввезені на митну територію України «для промислового складання» транспортних засобів відповідно до Митного тарифу України.
   
   Крім того, відповідно до п. 2461.2 ПКУ до ставок податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, наведених у таблиці 1, застосовуються коефіцієнти, розмір яких залежить від категорії та обсягу двигуна транспортного засобу, а також того, чи був він в експлуатації. Зауважимо, що для цілей застосування коефіцієнтів транспортними засобами, що використовувалися, вважаються такі, на які уповноваженими державними органами, у тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби. Таким чином, фактично до уваги береться лише можливість використання транспортних засобів, а чи використовувались вони насправді — неважливо. Розміри коефіцієнтів, що застосовуються до ставок податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, наведені в таблиці 2.
   
Таблиця 2 Розміри коефіцієнтів, що застосовуються до ставок податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів
Вид транспортного засобу залежно від коду УКТ ЗЕД Різновид транспортного засобу залежно від обсягу двигуна та ваги Нові транспортні засоби Транспортні засоби, що використовувалися
Транспортні засоби (код 8703 УКТ ЗЕД) та кузови (код 8707 10 УКТ ЗЕД, за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10, ввезених в Україну «для промислового складання» транспортних засобів Оснащені електричними двигунами 0,86 1,72
З робочим об’ємом циліндрів двигуна:    
не більше 1 000 куб. см    
  0,86 1,72
понад 1 000 куб. см, але не більше 2 000 куб. см 1,34 2,68
понад 2 000 куб. см, але не більше 3 000 куб. см 2,56 5,12
понад 3 000 куб. см, але не більше 3 500 куб. см 3,47 6,94
понад 3 500 куб. см 5,5 11
Кузови для транспортних засобів (код 8707 10 УКТ ЗЕД, за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10, ввезених на митну територію України «для промислового складання» транспортних засобів) 4 12
Транспортні засоби (коди 8702, 8704, 8705 УКТ ЗЕД) З повною масою до 2 500 кг 0,8 1,6
З повною масою від 2 500 до 3 500 кг 0,9 1,8
З повною масою від 3 500 до 5 000 кг 1 2
З повною масою від 5 000 до 8 000 кг 1,1 2,2
З повною масою понад 8 000 кг 1,34 2,68
   
   Розраховуємо утилізаційний податок
   
   Суми податку, що справляються за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів (Пу), обчислюють за формулою:
   
   
Пу = Н ∙ К ∙ Тр,

   
   де Н — відповідна ставка податку (визначена в таблиці 1);
   
   К — відповідний коефіцієнт (визначений в таблиці 2);
   
   Тр — кількість транспортних засобів (кузовів);
   
   Наприклад, для власного використання громадянин бажає ввести позашляховик з обсягом двигуна 3 200 куб. см, що був у експлуатації 6 років. У цьому випадку використовуватиметься базова ставка податку 5 000 грн та коефіцієнт 6,94. Таким чином, сума податку, що справляється за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів (Пу), становитиме 34 700 грн (5 000 ∙∙6,94 ∙ 1).
   
   
   Коли сплачувати?
   
   Датою виникнення податкового зобов’язання відповідно до п. 249.10 ПКУ є:
   
   — для транспортних засобів та кузовів, що ввозяться на митну територію України, — дата подання до митного органу митної декларації на транспортний засіб (кузов) або партію транспортних засобів (кузовів);
   
   — для транспортних засобів, вироблених в Україні, — дата реалізації транспортних засобів на внутрішньому ринку України особою, яка виробила (виготовила) такі транспортні засоби;
   
   У разі імпорту податок за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів сплачують до або в день подання митної декларації.
   
   У разі переходу права власності на автомобіль його попередній власник передає наступному власникові довідку про сплату цього податку або про звільнення від його сплати. Відповідно до Закону № 422 такі довідки є документами суворої звітності, а їх форми має затвердити Кабмін.
   
   ПКУ передбачені також санкції, що застосовуються до осіб, які отримали зазначені довідки з порушеннями. Так, у разі встановлення факту видачі довідок про звільнення від сплати податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів особами, які не мають на це права або втратили таке право у зв’язку з порушенням закону щодо утилізації знятих з експлуатації транспортних засобів, такий платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що мав бути сплачений у відповідному податковому періоді. До такого платника також застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені, встановлених ПКУ.
   
   
   Що буде далі?
   
   Уже зараз очевидно, що запропонована в Законі № 422 система сплати утилізаційного збору найближчим часом коригуватиметься. Так, 5 серпня прес-служба Президента України повідомила, що Віктор Янукович підписав доручення щодо вдосконалення законодавчого регулювання питань, пов’язаних з утилізацією транспортних засобів, сплатою екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, та забезпечення економічних інтересів власників авто. Згідно з документом Прем’єр-міністр має забезпечити підготовку та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради законопроектів про внесення змін до ПКУ та інших законодавчих актів.
   
   Крім того, зазначеним документом передбачено, що уряд має усунути положення, які не узгоджуються з міжнародними зобов’язаннями України, взятими у процесі вступу до Світової організації торгівлі (ст. III Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року). Зокрема, йдеться про положення щодо особливостей діяльності суб’єктів господарювання, які виробляють (виготовляють) транспортні засоби та беруть на себе зобов’язання забезпечити утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів у порядку та на умовах, визначених законом щодо утилізації знятих з експлуатації транспортних засобів, а також положення, за якими такі суб’єкти не є платниками екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів. Отже, утилізаційний збір сплачуватимуть не лише імпортери, а й виробники автомобілів.
   
   Президент також звернув увагу на необхідність усунення надмірних вимог до суб’єктів господарювання, які здійснюватимуть діяльність з розбирання транспортних засобів, що утилізуються. Йдеться про вимоги щодо наявності у спеціалізованих пунктів системи екологічного менеджменту, сертифікованої за стандартами Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) серії 1400 або за аналогічним національним стандартом. Зміни до Закону № 422 мають визначити механізм чіткого державного контролю і нагляду у сфері господарської діяльності з утилізації транспортних засобів відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.
   
   Також планується удосконалити порядок використання коштів, що надійшли від сплати екологічного податку за утилізацію, та передбачити захист прав та економічних інтересів власників, які передають на утилізацію транспортні засоби, зокрема в частині відшкодування їх вартості.
   
   Щодо зміни розміру ставок утилізаційного збору, які викликали чи не найбільші дискусії, то про це в дорученні Президента не сказано й слова, але запропоновано скасувати коефіцієнти, що застосовуються до ставок екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів.
   
   
   Олександр Даниленко,
   головний редактор журналу «Справочник экономиста»
Рубрика:

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
Коментування новини вимкнено
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам