Обновленный порядок индексации доходов: старые проблемы не решились, а новые добавились

Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія».

Оновлений порядок індексації доходів: старі проблеми не вирішилися, а нові додалися

(коментар до постанови КМУ від 29.01.2014 р. № 36, далі ― Постанова № 36)

Набрав чинності 13.02.2014 р.

Ще декілька років тому Уряд обіцяв затвердити новий порядок індексації доходів населення, оскільки діючий не охоплює широкого спектру питань, що виникають під час індексації, а його нечіткі формулювання призводять до різнотлумачення норм. Та й Мінсоцполітики, яке вповноважене роз’яснювати порядок його застосування, дає неоднозначні роз’яснення, котрі іноді суперечать одне одному. Проте Уряд традиційно пішов іншим шляхом і періодично вносить локальні зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078).

Усі пам’ятаємо червневі зміни[1] 2012 року, які фактично урізали суми індексації доходів, увівши поняття «фіксованої величини індексації». Це виглядало надто цинічно, ураховуючи те, що Держстат показники інфляції визначає за якоюсь дивною методикою: фактично щомісяця маємо подорожчання товарів, продуктів, послуг, а на індексі інфляції, оприлюдненому Держстатом, це не відбивається жодним чином. Так, за його даними, починаючи з травня 2011 року, індекс інфляції не перевищував порога індексації (101%), а фактично ціни суттєво зросли за цей період.

Зараз маємо чергові зміни, які практично теж не вирішують проблемних питань, навпаки, деякі з них ускладнюватимуть роботу бухгалтера. Детальніше — про кожну з них.

Виплати, обчислені з розрахунку середньої зарплати, не враховуються під час індексації

Перелік виплат, які не належать до об’єктів індексації, визначено п. 3 Порядку № 1078. І серед них досі була оплата перших п’яти днів непрацездатності та допомоги з тимчасової непрацездатності. Проте фахівці Мінсоцполітики й раніше наполягали, що не підлягають індексації всі виплати, обчислені з розрахунку середньої зарплати, тобто відпускні, збережений середній заробіток за дні відрядження, донорства, виконання державних та громадських обов’язків тощо (див. лист Мінсоцполітики від 07.09.2012 р. № 197/10/137-12). Тож тепер їхні роз’яснення узаконили.

Слід звернути особливу увагу на індексацію оплати днів відрядження. Як пам’ятаємо, згідно ч. 4 ст. 121 Кодексу законів про працю України (далі ― КЗпП), оплату відрядження здійснюють за умовами трудового (колективного) договору, але не нижче за середній заробіток. Тому якщо оплата днів відрядження проводилася за умовами трудового договору, то ця сума підлягає індексації. А якщо за дні відрядження зберігали середній заробіток, то оплата відрядження не підлягає індексації. Раніше Мінсоцполітики надавало таке роз’яснення в листі від 27.12.2012 р.№ 518/10/136-12.

Приклад 1

У січні 2014 року працівник підприємства відпрацював 16 р.дн., а чотири дні був у відрядженні, яке оплатили за умовами трудового договору. За січень 2014 року йому нарахували: посадовий оклад за 16 р.дн. ― 2400 грн; оплату за чотири дні відрядження ― 600 грн; постійну 30%-ву надбавку ― 900 грн. Базовим місяцем для індексації був січень 2011 року, та зарплату відтоді не підвищували.

За таких обставин вважається, що працівник відпрацював повний місяць, і йому нарахували за січень 3900 грн (2400 грн + 600 грн + 900 грн). Тож працівникові мають виплатити повну суму індексації в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1218 грн). Сума індексації в січні 2014 року (при базовому місяці — січень 2014 року) становитиме 59,68 грн (1218 грн х 4,9%).

Приклад 2

Скористаємося умовами попереднього прикладу та припустимо, що чотири дні відрядження в січні працівнику оплатили за середнім заробітком у сумі 658,20 грн.

У такому разі працівник теж відпрацював повний місяць, і йому нарахували за січень 3958,20 грн (2400 грн + 658,20 грн + 900 грн). Але оплата відрядження (658,20 грн) не є об’єктом індексації.

Зважаючи на те що в січні 2014 року індексується зарплата в межах 1218 грн, то, начебто, неврахування оплати відрядження ролі не відіграє. Але Мінсоцполітики в численних роз’ясненнях наполягає, що суму індексації слід нараховувати пропорційно кількості відпрацьованих робочих днів (див., зокрема, листи Мінсоцполітики від 27.08.2012 р.№ 261/10/136-12, від 27.12.2012 р. № 518/10/136-12).

Тоді за алгоритмом, запропонованим міністерством, працівникові мають нарахувати в січні 2014 року суму індексації пропорційно відпрацьованим дням, тобто вона дорівнюватиме 47,74 грн (59,68 грн : 20 р.дн. х 16 р.дн.).

До внесення змін Постановою № 36 до Порядку № 1078 із цим можна було сперечатися, апелюючи до ст. 1 Закону про індексацію [2]. Згідно з нею, індексація грошових доходів населення — це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що надає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (без жодної прив’язки до відпрацьованого робочого часу). У Порядку № 1078 пропорційного механізму розрахунку теж не було прописано.

Однак тепер п. 4 цього Порядку доповнили новим абз. 7, який передбачає виплату суми індексації пропорційно відпрацьованому часу. Проаналізуймо його.

Неповний робочий час — пропорційна виплата індексації

Знову маємо справу з наданням роз’ясненням Мінсоцполітики статусу норми. Так, до п. 4 Порядку № 1078 додали новий абзац, у якому прописали, що особам, які працюють неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Відповідно до ст. 56 КЗпП, під неповним робочим часом розуміється встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу та неповного робочого тижня. Але якщо переглянути пояснювальну записку до проекту означених змін, то видно, що урядовці під неповним робочим часом мали на увазі й неповністю відпрацьований місяць у зв’язку із хворобою та відпусткою.

Тож хоча Мінсоцполітики й декларує коментовані зміни як спрямовані на підтримання купівельної спроможності, насправді відбувається чергове узаконене урізання сум індексації (через пропорційність), що призводить до соціальної незахищеності саме малозабезпеченого населення. Проілюструємо на прикладах.

Приклад 3

Працівнику бюджетної установи в лютому 2014 року нарахували за 16 р.дн. посадовий оклад у сумі 1181,71 грн (1551 грн : 21 р.дн. х 16 р.дн.) та 20% надбавку за вислугу років — 236,34 грн (310,20 грн : 21 р.дн. х 16 р.дн.), а 7 к.дн. працівник перебував у навчальній відпустці, яку оплатили в січні 2014 року. Норма робочих днів у лютому — 21 р.дн. Базовий місяць — червень 2012 року, фіксована величина індексації — 372,19 грн (до липня 2012 року базовим був жовтень 2008 року й у липні мали виплатити індексацію 380,19 грн (1102 грн х 34,5%), але її зменшили на суму липневого підвищення зарплати — 18 грн).

Оскільки після липня 2012 року сума підвищення зарплати жодного разу не перевищила фіксованої величини індексації (372,19 грн), то її виплачують до сих пір. Загальна сума зарплати, нарахованої за лютий 2014 року (без індексації), становитиме 1418,05 грн (1181,71 грн + 236,34 грн) тобто вона перевищує 1218 грн.

Беручи до уваги коментовані зміни, суму фіксованої індексації визначають пропорційно кількості відпрацьованих робочих днів: 372,19 грн : 21 р.дн. х 16 р.дн. = 283,57 грн.

Загальна сума нарахованої зарплати — 1701,62 грн (1418,05 грн + 283,57 грн).

Приклад 4

Посадовий оклад працівника підприємства — 5000 грн, та із червня 2012 року працівник не змінювався, базовий місяць — липень 2010 року. У лютому 2014 року працівник перебував у відрядженні протягом 3 р.дн. з оплатою за умовами трудового договору.

У цьому випадку працівникові в лютому нараховують повний посадовий оклад — 5000 грн і повну суму індексації — 147,38 грн (1218 грн х 12,1%).

Загальна сума нарахованої зарплати за лютий — 5147,38 грн (5000 грн + 147,38 грн).

Які доплати й премії не впливають на індексацію

Стосовно таких виплат, як доплати за розширення зони обслуговування, за збільшення обсягів робіт, за суміщення професій, за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, то під час визначення базового місяця їх і раніше не брали до уваги (див., зокрема, лист Мінпраці від 14.02.2007 р. № 9/10/136-07). Тож тепер п. 5 Порядку № 1078 доповнено новим абзацом, де все це прописано.

Щодо врахування премій під час індексації, то останнім часом Мінсоцполітики роз’яснювало, що премія є об’єктом індексації, але не враховується під час визначення базового місяця (див. лист від 12.09.2012 р. № 9816/0/14-12/10). Отже, тепер чітко прописали, що місяць, у якому зросла зарплата за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим для проведення індексації.

Зрозуміло, що передусім ідеться про щомісячні премії, які мають постійний характер і розмір яких може коливатися.

Зверніть увагу!

Озвучені норми діють для премій у випадку, коли їх зростання не пов’язане з підвищенням тарифної ставки.

Індексація оплати роботи за сумісництвом

Це ще одна норма, запровадження якої викликає більше запитань щодо індексації зарплати сумісників, ніж було раніше. Так, тепер у п. 5 Порядку № 1078 прописали, що місяць, у якому підвищився дохід працівників у зв’язку з оплатою роботи за сумісництвом, не вважається базовим під час проведення індексації. Виникає запитання: яким чином сумісництво пов’язане з основною роботою?

Адже основна робота й робота за сумісництвом — це різні трудові договори (незалежно від того, внутрішній це сумісник чи зовнішній). Оскільки такий працівник обіймає різні посади (за основним місцем роботи та за сумісництвом), то зарплату, відпускні, оплату відряджень йому нараховують окремо. На те, що базовий місяць при проведенні індексації має визначатися окремо по кожній посаді Мінсоцполітики вказувало у листі від 27.12.2012 р. № 518/10-/136-12. Крім того, базові місяці за обома посадами теж зазвичай різні. Тому ця норма не зовсім коректна. Тим більше що в п. 7 Порядку № 1078 закріплено порядок індексації зарплати сумісників, який доречно застосовувати і для зовнішніх, і для внутрішніх сумісників. Згідно з ним, за сумісництвом індексується частина зарплати (її постійні складові) за вирахуванням проіндексованого доходу за основним місцем роботи, указаного в довідці з основного місця роботи (див. лист Мінпраці від 17.06.2011 р. № 190/13/116-11). Проілюструймо це на прикладі.

Приклад 5

Працівник підприємства працює на посаді інженера з охорони праці на 0,5 ставки й отримує частину посадового окладу, — 1100 грн (2200 грн х 0,5). Там же він працює на півставки за сумісництвом інспектором із кадрів й отримує частину посадового окладу — 1000 грн (2000 грн х 0,5). Базовий місяць за посадою інженера з охорони праці — січень 2010 року, а за посадою інспектора з кадрів — квітень 2011 року. Із червня 2012 року зарплата за обома посадами не підвищувалася.

У цьому випадку працівникові за повністю відпрацьований січень 2014 року нарахували:

·         за посадою інженера з охорони праці частину посадового окладу ― 1100 грн;

·         за посадою інспектора з кадрів ― 1100 грн.

Сума індексації за посадою інженера з охорони праці (при базовому січні 2010 року) дорівнюватиме 148,50 грн (1100 грн х 13,5%).

Тоді за сумісництвом (за посадою інспектора з кадрів) індексується сума в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1218 грн). Тобто індексації підлягає 118 грн (1218 грн - 1100 грн), і сума індексації (при базовому квітні 2011 року) дорівнюватиме 1,42 грн (118 грн х 1,2%)

Припустимо, у лютому 2014 року інспектору кадрів установили постійну 10%-ву надбавку, унаслідок чого його зарплата зросла на 100 грн. Оскільки коефіцієнти індексації в січні та лютому однакові, то суми індексації будуть такі самі. За повністю відпрацьований лютий 2014 року працівнику нарахують:

·         за основною посадою частину посадового окладу ― 1100 грн і суму індексації — 148,50 грн, усього ― 1248,50 грн;

·         за сумісництвом частину посадового окладу ― 1000 грн, надбавку ― 100 грн і суму індексації — 1,42 грн, усього ― 1101,42 грн.

Отже, збільшення зарплати за сумісництвом жодним чином не пов’язане з проведенням індексації зарплати за основним місцем роботи.

Жінка вийшла з відпустки по догляду за дитиною: як проводити індексацію

Раніше спеціалісти Мінпраці стверджували, що для жінки, яка приступила до роботи після відпустки для догляду за дитиною до трьох років, базовим буде місяць останнього підвищення зарплати за її посадою (див. листи від 15.02.2010 р. № 19/10/136-10 та від 27.07.2011 р. № 150-10/136-11). Тепер же в Порядок № 1078 додали новий п. 10³, який звучить дещо інакше: під час визначення базового місяця для проведення індексації зберігаються такі самі умови для її нарахування, як і в інших працівників, котрі обіймають аналогічні посади. Водночас ураховуються положення п.п. 1¹, 4, 5 Порядку № 1078, зокрема те, повний час відпрацьовано чи ні та чи відбувалося підвищення зарплати.

Проте незрозуміло, до чого тут аналогічні посади. Як визначати аналогічну посаду коли, наприклад:

·         для посади бухгалтера введені категорії (перша, друга, провідний, головний спеціаліст) з різними посадовими окладами;

·         посада головного бухгалтера, який виходить із відпустки по догляду за дитиною до трьох років, узагалі одна;

·         для однієї й тієї ж посади держслужбовця визначають діапазон для встановлення посадового окладу (від і до);

·         працівникам на аналогічних посадах установили постійні надбавки чи збільшували їх розмір і, відповідно, у кожного з них різні базові місяці для проведення індексації.

Зважаючи на індивідуальний підхід до проведення індексації, орієнтуватися на умови індексації на аналогічних посадах дуже складно, а якщо аналогічних немає, тоді взагалі це неможливо. Розглянемо конкретну ситуацію.

Приклад 6

Бухгалтер (І категорія) підприємства після виходу з відпустки по догляду за дитиною до трьох років приступила до роботи 10 лютого 2014 року. Востаннє посадовий оклад підвищували за її посадою у жовтні 2009 року, і він становив 3500 грн, також вона отримувала 10%-ву надбавку. Липень 2009 року був базовим місяцем для індексації.

Її колезі (провідному бухгалтеру з посадовим окладом 4000 грн) з 1 січня 2012 року встановили постійну 20%-ву надбавку — і січень 2012 року став для неї базовим. Тому порівнювати умови індексації в цьому випадку недоречно.

Тож у лютому 2014 року умови індексації для бухгалтера І категорії, яка приступила до роботи після відпустки по догляду за дитиною, зберігаються. Тобто липень 2009 року залишається базовим місяцем для проведення індексації. Але за новими правилами доведеться врахувати, що жінка працювала в лютому лише 15 р.дн., а норма робочих днів у лютому ― 21 р.дн.

Тоді за лютий 2014 року жінці повинні нарахувати зарплату в розмірі 2750 грн ((3500 грн + 350 грн) : 21 р.дн. х 15 р.дн.) та суму індексації (при базовому липні 2009 року) пропорційно відпрацьованим робочим дням: (1218 грн х 19,6%) : 21 р.дн. х 15 р.дн. = 170,52 грн.

Іще цікавіше буде, коли, наприклад, під час перебування у відпустці по догляду за дитиною за посадою помічника керівника, яку обіймала працівниця, підвищували посадовий оклад. Водночас зазначену посаду обіймала й інша особа за строковим трудовим договором, якій персонально було встановлено ще й надбавку. Тоді як бути після виходу з відпустки по догляду за дитиною до трьох років основному працівнику: визначати гіпотетичний заробіток, який мав би бути в неї, якби вона працювала, але вона його не отримувала. Ми це питання адресували Мінсоцполітики й сподіваємося отримати відповідь якнайшвидше.

Окрім перелічених вище головних змін, до Порядку № 1078 іще внесли декілька коректив, а саме уточнили, що:

·         у базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100%;

·         у разі коли в результаті перерахунку пенсій за рішеннями судів, що набрали законної сили, виплату перерахованих сум пенсії не здійснено та строки виплати не визначено, базовий місяць для індексації пенсій не змінюється;

·         у разі працевлаштування пенсіонера на строк, що не перевищує місяця, або на період виконання робіт, пов’язаних з організацією та проведенням всеукраїнського референдуму,індексація пенсії проводиться як непрацюючому пенсіонеру (без урахування оплати).

Тож, як бачимо, деякі проблеми так і лишилися невирішеними, тому знову доведеться звертатися за роз’ясненнями до Мінсоцполітики.

Світлана ЛІСТРОВА,

шеф-редактор

газети «Інтерактивна бухгалтерія»