«Горячая линия»: Плановые выездные проверки. Внешнеэкономическая деятельность и валютный контроль. Таможенные платежи

   Прес-служба ДПІ у Подільському районі ГУ МДЗ у м. Києві
   
   У ДПІ в Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» на тему: «Планові виїзні перевірки. Зовнішньоекономічна діяльність та валютний контроль. Митні платежі». На запитання абонентів відповіла заступник начальника ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Соколовська Олена Ростиславівна.
   Наводимо перелік запитань, які були поставлені платниками податків:
   
   Чи обов’язково на зовнішньоекономічному договорі повинна стояти печатка нерезидента та чи може договір бути оформлений в електронному вигляді?
   
   Відповідь: Відповідно до пункту 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
   
   Отже, здійснення правочинів, що фіксують результати виконання договорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, повинно здійснюватися відповідно до вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Господарського кодексу України та інших законів України.
   
   Абзацом 2 статті 6 Закону зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
   
   Враховуючи викладене, чинне законодавство України передбачає укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) в письмовій формі та скріплення його печатками, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
   
   Який порядок, підстави та терміни продовження та зупинення розпочатої перевірки працівниками органів доходів і зборів?
   
   Відповідь: Відповідно до пункту 82.1 Податкового кодексу України, продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 Податкового кодексу України (документальні планові перевірки), можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків — не більш як на 10 робочих днів. Згідно з пунктом 82.2. Податкового кодексу України продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 Податкового кодексу України (документальні позапланові перевірки), можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків — не більш як на 5 робочих днів.
   
   Підпунктом 82.3. Податкового кодексу України, визначено, що продовження строку фактичної перевірки здійснюється за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 5 діб. Підставами для подовження строку такої перевірки є:
   
   - заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
   
   - змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.
   
   Відповідно до пункту 82.4. Податкового кодексу України проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.
   
   При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
   
   Отже, продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки працівниками контролюючих органів здійснюється за рішенням керівника податкового органу. Терміни продовження перевірки залежать від виду перевірки та категорії платника податків, встановленої статтею 82 Податкового кодексу України.
   
   Чи знімається з валютного контролю імпортна операція, якщо товар надійшов на територію України, але знаходиться на ліцензійному складі?
   
   Відповідь: Відповідно до підпункту 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після:
   
   - отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД — якщо для митного оформлення продукції використовується МД;
   
   - пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, — якщо для митного оформлення продукції не використовується МД;
   
   пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).
   
   Таким чином, знаходження товару на ліцензійному складі не є підставою для зняття операції з валютного контролю. Банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після здійснення зазначених вище операцій.
   
   Чи підлягають реєстрації в контролюючих органах зовнішньоекономічні договори франчайзингу?
   
   Відповідь: Відповідно до статті 1115 Цивільного кодексу України за договором комерційної концесії (франчайзингу) одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.
   
   Згідно зі статтею 1118 Цивільного кодексу договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця. Якщо правоволоділець зареєстрований в іноземній державі, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який здійснив державну реєстрацію користувача. У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір комерційної концесії лише з моменту його державної реєстрації.
   
   Реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів), в тому числі договорів комерційної концесії (франчайзингу), в органах Міндоходів чинним законодавством не передбачена.
   
   На рахунки якого органу доходів і зборів сплачуються митні платежі (чи авансові платежі), якщо митне оформлення товарів чи ТЗ здійснюється в іншому органі доходів і зборів, ніж місцезнаходження СГ?
   
   Відповідь: Відповідно до частин 1 та 2 статті 298 Митного кодексу України суми митних платежів, нараховані органами доходів і зборів, підлягають сплаті до державного бюджету платником податків безпосередньо на єдиний казначейський рахунок у готівковій формі через касу органу доходів і зборів чи фінансової установи або у безготівковій формі через фінансову установу.
   
   Порядок розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затверджено наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України.
   
   Пунктом 2.2 Порядку визначено, що для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у місті Києві відкриваються депозитні рахунки 3734 на ім‘я органів доходів і зборів.
   
   Саме на такий рахунок органу доходів і зборів платники до/або під час митного оформлення товарів відповідно до пункту 3.1 Порядку перераховують кошти, призначені для забезпечення сплати митних та інших платежів у вигляді передплати та/або доплати.
   
   З урахуванням частини 3 статті 247 Митного кодексу митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому з органів доходів і зборів з пред’явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено Митним кодексом. Отже, митні платежі сплачуються на рахунок того органу доходів і зборів, де здійснюється митне оформлення.
   
   Які документи посадові особи повинні пред’явити платнику податків для проведення документальних виїзних чи фактичних перевірок?
   
   Відповідь: Керівник органу Міндоходів приймає рішення про документальну позапланову перевірку (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке оформлюється наказом. Право на проведення позапланової перевірки надається контролюючим органам лише у випадку, коли платнику податку до початку перевірки вручено під підпис копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
   
   Крім того, відповідно до статті 81 Податкового кодексу контролюючі органи можуть бути допущені до позапланової перевірки лише за умови пред'явлення:
   
   • направлення на проведення такої перевірки;
   
   • службового посвідчення осіб, які зазначені у направленні на проведення перевірки.
   
   Непред'явлення платнику податків цих документів або їх пред'явлення з порушенням встановлених вимог є підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової перевірки. Відповідно до Податкового кодексу відмовлятися від проведення перевірок з інших підстав платник податків не має права.
   
   Чи потрібно отримувати індивідуальну ліцензію Міністерства економіки відповідно до Указу Президента України на проведення інвестування нематеріальних активів за межі митної території України з метою внесення до статутного фонду підприємства за кордоном?
   
   Відповідь: Відповідно до Указу Президента України «Про інвестування майнових цінностей резидентами за межами України» інвестування майнових цінностей за межами України підлягає ліцензуванню. Видачу індивідуальних ліцензій на проведення такого інвестування здійснює Міністерство економіки України.
   
   Пунктом 2 Указу передбачено, що інвестиції за кордон можуть здійснюватися у вигляді майнових прав та майна, крім сировини, комплектуючих виробів і запасних частин, товарів народного споживання, а також таких, які відповідно до чинного законодавства віднесено до високоліквідних та стосовно експорту яких передбачено ліцензування, квотування або спеціальний режим.
   
   Постановою Кабінету Міністрів затверджено Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України і Положення про порядок контролю та звітності щодо використання майнових цінностей, які інвестуються за межами України.
   
   Враховуючи викладене, інвестування нематеріальних активів за межі митної території України з метою внесення до статутного фонду підприємства за кордоном потребує наявності індивідуальної ліцензії Мінекономіки України.