О корректировке налоговых обязательств и налогового кредита по основной ставке, если фактически получены услуги от нерезидента с местом поставки за пределами таможенной территории Украины

   
   
   
   Головне управління ДФС у Рівненській області розглянуло Ваше звернення від 08.12.2015р. № 126, щодо коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту за основною ставкою, якщо фактично отримано послуги від нерезидента з місцем постачання за межами митної території України (операції що не є об’єктом оподаткування), вплив на формулу реєстраційної суми в електронній системі ПДВ, пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту та у відповідності до положень статті 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) повідомляє.
   
   Щодо коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту за основною ставкою, якщо фактично отримано послуги від нерезидента з місцем постачання за межами митної території України (операції що не є об’єктом оподаткування)
   
   Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
   
   Пунктом п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за №1235/26012, із змінами та доповненнями визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
   
   Отже, постачальник – платник податку, який при постачанні товарів/послуг, операції з постачання яких відповідно до ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ, нараховував ПДВ із застосуванням основної ставки податку, з метою виправлення помилки повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної, в якому коригує зі знаком «-» обсяг операції, до якого застосовувалась основна ставка (такий розрахунок коригування є підставою для зменшення податкових зобов’язань продавця та податкового кредиту покупця).
   
   Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таким платником податку.
   
   Платник податку (постачальник) має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.
   
   Щодо впливу на формулу реєстраційної суми в електронній системі ПДВ.
   
   Відповідно до п. 200¹ 1 ст. 200¹ Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
   
   суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
   
   суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
   
   суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
   
   суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
   
   інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200¹ .3 статті 200¹ цього Кодексу.
   
    Відповідно суми ПДВ, які зазначені в виписаних податкових накладних та розрахунках коригування автоматично врахуються у формулі суми ПДВ на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
   
   Щодо пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту
   
   З урахуванням змін, внесених до статті 198 розділу V ПКУ Законами України від 28 грудня 2014 року №71-VIII « Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 16 липня 2015 року № 643 – VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напрямку їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
   
   Водночас пунктом 198.5 статті 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
   
    а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);
   
    б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);
   
   в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
   
   г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
   
   Якщо товари/послуги, необоротні активи були придбані без податку на додану вартість (придбані у неплатників ПДВ, операції з їх постачання звільнені від оподаткування тощо), то у разі їх призначення для використання та/або початку використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю, нарахування податкових зобов’язань не здійснюється незалежно від дати їх придбання.
   
    Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, які призначалися для використання та/або починають використовуватися у зазначених вище операціях, податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.
   
    Починаючи з 1 липня 2015 року, було внесено ряд змін і до статті 199 розділу V Кодексу.
   
   Так, пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
   
   Крім того, з 1 січня 2016 року при визначенні податкових зобов’язань з ПДВ необхідно враховувати, що Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» абзац другий пункту 198.5 статті 198 ПКУ доповнено словами "та місце постачання яких розташоване за межами митної території України".
   
   Одночасно повідомляємо, що роз’яснення особливостей проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2015 року розміщені на офіційному сайті ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/65828.html