Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • О плате за землю

О плате за землю



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ
   
   ЛИСТ
   
   від 11.05.2016 р. № 10581/10/26-15-12-04-18

   
   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ……. щодо плати за землю та в межах своїх повноважень повідомляє.
   
   Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).
   
   Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
   
   Згідно із статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
   
   Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
   
   Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
   
   Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.
   
   Відповідно до вимог статті 286 Податкового кодексу, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
   
   Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 статті 274 Податкового кодексу).
   
   Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни, зокрема, в частині плати за землю.
   
   З 01 січня 2015 року плата за землю належить до місцевих податків, та є однією із складових податку на майно.
   
   Згідно з пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу міські ради в межах своїх повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
   
   Ставки податку за земельні ділянки, встановлюються Положенням про плату за землю у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» із змінами (далі – Положення), та розраховуються з урахуванням нормативно – грошової оцінки земельної ділянки.
   
   Відповідно до пункту 5.1. Розділу 5 Положення ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та у постійному користуванні юридичних осіб державної та комунальної власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок визначених у пунктах 5.3 - 5.6 Положення.
   
   Згідно з пунктом 5.6. Розділу 5 Положення, плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 5.3 - 5.5 Положення.
   
   Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації (стаття 271 Податкового кодексу).
   
   Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051 та Закону України «Про оцінку землі» від 11.12.2003 № 1378-IV, ведення Державного земельного кадастру та надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок покладено на Держгеокадастр та його територіальні органи.
   
   Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
   
   Враховуючи вищезазначене, при розрахунку орендної плата за земельні ділянки та земельного податку застосовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі, виданих Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, з урахуванням коефіцієнтів індексації.
   
   Крім цього, слід зазначити, що статтею 36 Податкового кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
   
   Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Податкового кодексу.
   
   Згідно із статтею 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
   
   
   Заступник начальника
Е.М. Пруднікова

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам