О получении подтверждающих документов об уплате арендной платы за земельный участок, который использует кооператив

   
   
   ГУ ДФС у Рівненській області за розглядом листа фізичної особи - члена автогаражного кооперативу щодо отримання підтверджуючих документів про сплату орендної плати за земельну ділянку, яку використовує зазначений кооператив повідомляє наступне.
   
   Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), справляння плати за землю - Податковим кодексом України (далі - ПКУ).
   
   Статтею 41 ЗКУ визначено, зокрема, що гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
   
   Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі.
   
   Згідно підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (орендна плата) – обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
   
   Порядок справляння цього платежу встановлений статтею 288 ПКУ.
   
   Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПКУ).
   
   Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПКУ). Разом з тим, відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 зазначеної статті річна сума орендної плати не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі.
   
   Оскільки земельну ділянку надано в користування гаражно-будівельному кооперативу, а не кожному члену кооперативу окремо, то платником плати за землю (зокрема, орендної плати за землю) є кооператив.
   
   Закон України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
   
   Відповідно до статті 2 Закону № 265 під розрахунковою операцією розуміють приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
   
   розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
   
   Згідно з пунктами 1,2 та 15 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
   
   - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 зазначеної статті);
   
    - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2 зазначеної статті);
   
   - надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування (пункт 15 зазначеної статті).
   
   Статтею 9 Закону № 265 визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку (пункт 1 зазначеної статті).
   
   Відповідно до статті 19 Закону України від 10 липня 1987 року № 1087–IV «Про кооперацію» джерелом формування майна кооперативу є вступні, членські та цільові внески його членів.
   
   Членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання (стаття 2 зазначеного Закону № 1087–IV).
   
   Враховуючи наведене вище, згідно із Законом №265 сплата членських внесків та орендної плати за землю не є розрахунковою операцією за товари (послуги), розрахунки за які можуть здійснюватись у касі кооперативу без застосування РРО.
   
   Водночас, при здійсненні розрахунків за електропостачання, водопостачання та водовідведення кооператив зобов’язаний застосовувати РРО.
   
   Така позиція викладена у листі ДФС України від 04.11.2015 № 23517/6/99-99-22-07-03-15.