О порядке налогообложения доходов от продажи недвижимого имущества

   
   
   
   Порядок оподаткування продажу нерухомого майна регулюється ст.172 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).
   
   Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
   
   Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
   
   Згідно із п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5%).
   
   Крім того, п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.
   
   Водночас, відповідно до пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 розділу IV ПКУ фізична особа, яка є відповідальною за нарахування та утримання податку у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам, сплачує (перераховує) податок за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв).
   
   При цьому, згідно абз. «а» п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.
   
   Разом з тим, фізична особа у випадках, визначених IV розділом ПКУ, несе відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету (пп. 168.4.8 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
   
   Крім цього, згідно з п. 172.4 ст.172 ПКУ під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
   
   Разом з тим, відповідно п. 172.6 ст. 172 ПКУ передбачено, що у разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.
   
   Водночас, слід зазначити, що питання визначення терміну перебування у власності фізичної особи нерухомого майна, відноситься до компетенції Міністерства юстиції України.
   
   Отже, для отримання кваліфікованої та вичерпної відповіді щодо виникнення права власності на нерухоме майно, Вам необхідно звернутися до Міністерства юстиції України.
   
   
   Заступник начальника

В.С. Варгіч