О порядке включения сумм НДС в состав налогового кредита на основании бухгалтерской справки в соответствии с пунктом 36 подраздела 2 раздела ХХ Налогового кодекса Украины (далее - Кодекс) и порядка расчета суммы, на которую налогоплательщик имеет право зарегистрировать в Едином реестре налоговых накладных (далее - ЕРНН ) налоговые накладные / расче

   
   
   Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку включення сум ПДВ до складу податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та порядку обрахунку суми, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних (далі - реєстраційна сума) і можливості збільшення такої суми на підставі бухгалтерської довідки та, керуючись статтею 52 Кодексу, повідомляє.
   
   Щодо питання 1
   
   Відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу у редакції, що діяла до 31 січня 2015 року, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 1 липня 2015 року повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі у разі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.
   
   Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу встановлено, що для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг.
   
   Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
   
   З метою застосування пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу податковий кредит визначається на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 листопада 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).
   
   Пунктом 2 статті 3 Закону № 996 передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
   
   Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
   
   Отже, платник податку згідно з пунктом 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у вартості необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких необоротних активів, виходячи з їх залишкової вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого такі необоротні активи почали використовуватись в оподатковуваних операціях (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за наявності податкової накладної, складеної за операцією з постачання таких необоротних активів, зареєстрованої в ЄРПН.
   
   При цьому згідно з підпунктом 1 пункту 4 розділу V Порядку № 21 до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10 та 11 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 11.4).
   
   Таким чином, у податковій декларації з ПДВ дані бухгалтерської довідки за вищевказаними операціями відображаються відповідно у рядках 10.1, 10.2 та 11.1, 11.2.
   
   При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 подається додаток 5 до податкової декларації з ПДВ (далі - додаток 5).
   
   У таблиці 2 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%» розділу II «Податковий кредит» додатка 5 зазначаються дані такої бухгалтерської довідки:
   
   у графі 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» зазначається індивідуальний податковий номер платника податку;
   
   у графі 3 «Податкова накладна, інший документ / період складання» - дата складання бухгалтерської довідки;
   
   у графі 5 - обсяг постачання (без податку на додану вартість);
   
   у графах 6 та 7 - відповідна ставка податку (20 відс. чи 7 відс.).
   
   Щодо питання 2
   
   Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 2001 Кодексу.
   
   Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ (далі − Порядок № 569), який, зокрема, визначає порядок обрахунку реєстраційної суми та проведення розрахунків з бюджетом в умовах функціонування системи електронного адміністрування ПДВ.
   
   Зокрема, детальний порядок обрахунку реєстраційної суми та її складових наведено у пункті 9 Порядку № 569.
   
   При обрахунку реєстраційної суми враховуються виключно дані із зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них, митних декларацій, аркушів коригування і додаткових декларацій, а також податкової звітності з ПДВ.
   
   Крім того, згідно з пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу 03.08.2015 формулу (всі її складові), яка визначає реєстраційну суму, було «обнулено», за винятком окремих її складових (сума податку за виданими і отриманими податковими накладними та сума податку за митними деклараціями, аркушами коригування і додатковими деклараціями), що були сформовані починаючи з 01.07.2015.
   
   Після цього реєстраційну суму платників податку автоматично збільшено на:
   
   суми середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (т. з. «овердрафт»);
   
   суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість (переплата) станом на 01.07.2015;
   
   суми залишку коштів на рахунку платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200¹.6 статті 200¹ Кодексу;
   
   суми від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень /II квартал 2015 року.
   
   Таким чином, збільшення реєстраційної суми платника податку на підставі бухгалтерської довідки чинним законодавством не передбачено.
   
   
   
   В.о. Заступника Голови

М.В. Продан