О представлении и заполнении Расчета налогооблагаемой прибыли и налога на прибыль постоянного представительства нерезидента, который осуществляется органом государственной налоговой службы

   
   
   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист «_» щодо подання та заповнення Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Відповідно до п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) нерезиденти – це, зокрема, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.
   
   Згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
   
   З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження: діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків; та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.
   
   Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.
   
   Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
   
   Відповідно до п. 63.3 ст. 63 розд. ІІ Кодексу об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
   
   Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
   
   Враховуючи зазначене, представництво, яке відповідає ознакам, визначеним у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є постійним представництвом нерезидента.
   
   Відповідно до п. 133.2 ст. 133 розд. ІІІ Кодексу платниками податку на прибуток - нерезидентами є, зокрема, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
   
   При цьому, постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування (п. 133.3
   ст. 133 розд. ІІІ Кодексу).
   
   Відповідно до п. 46.1 ст. 46 розд. ІІ Кодексу платниками податків подається податкова декларація, розрахунок у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання.
   
   Порядок розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво та форму Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2013 № 610 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» (далі – Порядок № 610).
   
   Згідно з Порядком № 610 у рядках 03.1 - 03.4 та рядку 03 Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби (далі – Розрахунок) відображаються за видами доходів суми доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України, та їх загальна сума. Ці рядки заповнюються лише у разі, коли платник податку складає Відомості про доходи (прибуток), що звільнені від оподаткування на підставі міжнародних договорів України за формою, що додається до Порядку № 610 (далі - Відомості). Якщо Відомості не складаються, то в зазначених рядках з метою подальшого розрахунку проставляється "0" (нуль).
   
   У рядку 04 Розрахунку відображається сума доходів, зменшена на загальну суму доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України.
   
   У рядках 05.1 - 05.4 та рядку 05 Розрахунку відображаються суми витрат, понесених постійним представництвом у зв’язку з отриманням доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України, за видами доходів, та їх загальна сума. Ці рядки заповнюються лише у разі, коли платник податку складає Відомості. Якщо Відомості не складаються, платник податку проставляє в зазначених рядках для цілей подальшого розрахунку цифру "0" (нуль).
   
   У рядку 06 Розрахунку відображаються витрати платника податку, зменшені на загальну суму витрат, понесених постійним представництвом у зв’язку з отриманням доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України.
   
   Слід зазначити, що згідно ст. 36 Кодексу платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
   
   Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
   
   Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
   
   
   
   Заступник начальника

Е.М. Пруднікова