О расчете рентной платы за пользование недрами

   
   
   Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників розглянуто лист щодо розрахунку рентної плати за користування надрами, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.
   
   Відповідно до підпункту 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єктами господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
   
   Згідно з підпунктом 252.1.4 пункту 252.1 статті 252 ПКУ платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
   
   Пунктом 252.20 статті 252 ПКУ затверджена, зокрема ставка рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для підземних вод у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
   
   Відповідно до пункту 252.3 статті 252 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.
   
   Згідно з підпунктом 252.4.1 пункту 252.4 статті 252 ПКУ до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів.
   
   Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року N 132/94-ВР зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс про надра) надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадян лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
   
   Враховуючи вищевикладене, суб’єкт господарювання, який здійснює видобування підземних вод відповідно до діючого дозволу на користування надрами (із свердловини, криниці тощо) є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин незалежно від напрямку використання води та економічної вигоди від її використання.
   
   Згідно з пунктом 252.7 статті 252 ПКУ вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:
   
   - за фактичними цінами реалізації відповідного виду торгової продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
   
   - за розрахунковою вартістю відповідного виду торгової продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводної сировини.
   
   Платники обчислюють розрахункову вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за формулою, визначеною пунктом 252.16 статті 252 ПКУ, елементом якої є коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов’язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.
   
   Відповідно до статті 45 Кодексу про надра запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
   
   Таким чином, якщо підприємство порушило строк регуляторної повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин ділянки надр від попередньо проведеної державної експертизи та оцінки, то розрахункова вартість одиниці відповідно виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється з урахуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.
   
   Згідно пункту 252.23 статті 252 ПКУ податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.
   
   Водночас пунктом 49.2 статті 49 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
   
   Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПКУ платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
   
   Відповідно до пункту 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року N 1588 зі змінами та доповненнями, у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою N 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
   
   Враховуючи вищевикладене, для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії спеціального дозволу на користування надрами або дозволу на спеціальне використання води, та припинено діяльність з видобування корисних копалин, в тому числі підземних вод, останнім податковим періодом для податкової звітності з Рентної плати є звітний період, у якому закінчився термін дії відповідно дозволу.
   
   Величина прибутку гірничого підприємства фіксується у вигляді коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин, які складаються за результатами періодичності (кожні п’ять років) державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин об’єкта надр, що надані у користування спеціальним дозволом на користування об’єктом надр або дозволом на спеціальне водокористування в межах об’єкта надр.
   
   Гірничі підприємства, які провадять господарську діяльність з видобування підземної води на підставі спеціального дозволу на користування об’єктом надр, у тому числі з метою геологічного вивчення, спеціальне водокористування в межах об’єкта надр, державна геолого-економічна оцінка якого не виконана в минулому не виконувалася, - гірничих підприємств, що оприлюднений Державною комісією України по запасах корисних копалин на відповідний календарний рік. У 2015 році зазначений коефіцієнт відповідає 22 % (лист N 46/07 від 2 лютого 2015 року).
   
   Гірничі підприємства, які провадять господарську діяльність з видобування корисних копалин на підставі спеціального дозволу на користування об’єктом надр, але які порушили строки періодичної (кожні п’ять років) державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин такого об’єкта надр, при обчисленні розрахункової вартості застосовують коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства; величина якого відповідає трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.
   
   У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі - облікова ставка).
   
   У ІІІ кварталі 2015 року діяли 3 (три) облікові ставки: 30 %, 27 %, 22 %, затверджені постановами Правління Національного банку України від: 02.03.2015 р. N 154, 27.08.2015 р. N 557, 24.09.2015 р. N 627, відповідно.
   
   З метою уникнення неоднозначного трактування, ДФС, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнту рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 30 % - 58 днів (01.07.2015р. - 27.08.2015 р.); 27 % - 28 днів (28.08.2015 р. - 24.09.2015 р.); 22 % - 6 днів (25.09.2015 р. - 30.09.2015 р.).
   
   Для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за ІІІ квартал 2015 року становить 28,57 % ((30 % х 58 днів + 27 % х 28 днів + 22 % х 6 днів)/92).
   
   Відповідні роз’яснення надані листом ДФС від 19.10.2015 року № 38388/7/99-99-15-04-01-17.