ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 21.01.2016 р. № 1106/6/99-99-15-03-02-15
Державна фіскальна служба України розглянула звернення ТОВ щодо питань оподаткування і повідомляє.
Згідно з пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Загальні положення щодо найму (оренди) визначено у главі 58 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ). Пунктом 1 ст. 796 ЦКУ передбачено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
Відповідно до ст. 797 ЦКУ плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з [плати за користування нею і] плати за користування земельною ділянкою.
Таким чином, орендодавці приміщень, які є власниками земельних ділянок чи постійними землекористувачами, є платниками земельного податку до бюджету. Орендарі приміщень не є платниками цього податку до бюджету, проте можуть сплачувати орендодавцям цих приміщень додатково до плати за користування приміщенням також плату (податок) за користування земельною ділянкою згідно з умовами договору оренди.
Голова Р. Насіров