Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Об отнесении к составу расходов начисленный и уплаченный ЕСВ

Об отнесении к составу расходов начисленный и уплаченный ЕСВ



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ
   
   ЛИСТ
   
   від 19.05.2016 р. № 11043/10/26-15-12-05-11

   
   
   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист «_» щодо віднесення до складу витрат нарахованого та сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464-VI).
   
   Відповідно до ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
   
   Норми Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) у редакції, що діє з 01.01.2015 року не містять окремого розділу щодо складу та порядку визнання витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування.
   
   Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
   
   Коригування фінансового результату до оподаткування на суму нарахованого та сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розділом III Кодексу не передбачено.
   
   Разом з тим, п. 44.2 ст. 44 Кодексу встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
   
   Зокрема, для цілей оподаткування платники податку зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
   
   Враховуючи зазначене, витрати, які враховуються при обчисленні об’єкту оподаткування, визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
   
   Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджений наказом Мінфіну України від 31.12.1999 № 318 (зі змінами та доповненнями) (далі – П(С)БО16).
   
   Згідно з п. 18 розд. «Склад витрат» П(С)БО16 до адміністративних витрат відносяться загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг).
   
   Слід зазначити, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку.
   
   Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
   
   Отже, з питання відображення в бухгалтерському обліку у складі витрат нарахованого та сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, доцільно звертатися до Міністерства фінансів України.
   
   Крім того, слід зазначити, що згідно ст. 36 Кодексу платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
   
   Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
   
   Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
   
   
   Заступник начальника
Е.М. Пруднікова

   

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам