Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Относительно отображения в налоговом учете курсовых разниц

Относительно отображения в налоговом учете курсовых разниц



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
    ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ
   
    ЛИСТ
   
    від 25.09.2015 р. N 14781/10/26-15-15-03-11

   Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло лист « » щодо відображення в податковому обліку курсових різниць та в межах компетенції повідомляє.
   
   Порядок формування статутного капіталу товариства регулюється нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2013 №435-ІV (далі – ЦКУ), Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV та Закону України від 19.09.1991 №1576-XII «Про господарські товариства» (далі – Закон № 1576).
   
   Частиною 1 ст. 16 Закону № 1576 визначено, що товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу.
   
   Статтею 1 Закону України від 19.03.1996 № 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» (далі – Закон № 93/96-ВР) визначено терміни: іноземні інвестори - суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України; іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.
   
   Статтею 11 Закону № 93/96 визначено, що у разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного капіталу) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України.
   
   Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 розділу IІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
   
   Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 (далі – Положення (стандарт) БО 21).
   
   Згідно з листом Міністерства фінансів України від 20.08.2012 № 31-08410-07-25/20605, внесок засновника господарського товариства до статутного капіталу підприємства оцінюється та фіксується у статутних документах в грошовій одиниці України за курсом Національного банку України і не підлягає переоцінці в подальшому у зв'язку зі зміною курсу іноземних валют. В бухгалтерському обліку курсові різниці за зобов'язанням засновників нерезидентів з внесків до статутного капіталу підприємства, які мають бути здійснені в іноземній валюті, підлягають перерахунку з використанням валютного курсу на дату балансу. На дату здійснення операції із погашення зобов'язання з внеску до статутного капіталу нерезидента в іноземній валюті, курсові різниці не визначаються. Курсові різниці, які виникають щодо фінансових інвестицій в господарські одиниці за межами України на дату балансу, визначаються виходячи з валютного курсу на цю дату та відображаються у складі іншого додаткового капіталу. Від'ємна сума курсової різниці вираховується із суми іншого додаткового капіталу, залишок наводиться зі знаком «мінус».
   
   Однак необхідність перерахунку частки іноземного інвестора в національну валюту в бухгалтерському обліку виникає при виході нерезидента зі складу учасників або зменшення його частки в статутному капіталі в момент виникнення заборгованості перед учасником, що регулюється Положенням (стандарт) БО 21.
   
   Відповідно до п. 8 Положення (стандарт) БО 21, курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображаються у складі додаткового капіталу.
   
   Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, визначено терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку:
   
   доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників;
   
   витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками.
   
   З урахуванням зазначеного, курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку зобов’язань засновників при формуванні статутного капіталу, не впливають на обсяги доходів та витрат. Тому суми таких курсових різниць відображаються у складі додаткового капіталу.
   
   Поряд з цим, слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових відносин, у тому числі і тих, про які йдеться у листі « », потребує аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет звернення.
   
   Натомість, оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
   
   Згідно п.52.2 ст.52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
    В.о. заступника начальника
Е.М.Пруднікова

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам