Относительно уплаты земельного налога

   

   

   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист « » щодо сплати земельного податку та в межах своїх повноважень повідомляє.

   Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).

   Відповідно до статті 206 Земельного кодексу користування землею в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

   Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

   Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

   Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни, зокрема, в частині плати за землю.

   З 01 січня 2015 року плата за землю належить до місцевих податків, та є однією із складових податку на майно.

   Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу міські ради в межах своїх повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

   Київською міською радою прийнято рішення від 28.01.2015 № 58/923 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку», яким затверджено Положення про плату за землю в м. Києві (далі – Положення). З врахуванням підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу, Положення про плату за землю застосовується з 01.01.2016 року.

   Рішенням Київської міської ради від 03.03.2016 № 126/126 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629» змінено ставку податку за земельні ділянки зайняті житловим фондом, а саме з 0,1 відсотка на 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки землі, яке було опубліковано в газеті «Хрещатик» від 16.03.2016 № 28.

   Відповідно до статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

   Згідно із пунктом 1.4 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і спору затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 №13 (далі - Правила управління будинком) особою, що здійснює управління будинком, є:

   у разі самоуправління будинком - власники, співвласники будинку, створені ними органи, організації та об'єднання або балансоутримувач чи будь-яка інша особа, яка уповноважена від імені власників, співвласників будинку виконувати функції з управління будинком;

   у разі здійснення управління будинком відповідно до договору із власниками, співвласниками усіх житлових і нежитлових приміщень об'єкта або за їх дорученням із балансоутримувачем - управитель.

   Управитель визначається власниками, співвласниками або за їх дорученням балансоутримувачем у встановленому законодавством порядку.

   Особа, що здійснює управління будинком, здійснює організацію забезпечення мешканців об'єкта послугами згідно з укладеними договорами (підпункт 3.9 пункт 3 Правила управління будинком).

   Тобто, питання щодо організації управління будинками та витрат на його утримання здійснюються на договірних умовах.

   Поряд з цим, статтею 36 Податкового кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

   Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Податкового кодексу.

   Згідно із статтею 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

   Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

   

   

   Заступник начальника