Про плату за землю (лист ДФС від 29.12.2017 р. № 3213/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 29.12.2017 р. № 3213/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), надає індивідуальну податкову консультацію на звернення Товариства щодо плати за землю (далі - Плата).

Товариство поінформувало, що має придбані об’єкти нерухомості, які розташовані на землях комунальної власності (далі - Ділянка). При цьому, Товариство, посилаючись на не завершення процесу укладення договору оренди Ділянки, просить підтвердити відсутність податкових зобов’язань з плати за землю щодо Ділянки.

Разом з тим, Товариство не повідомило щодо формування Ділянки в розумінні ст. 79¹ Земельного кодексу України, а також щодо передбачених ст. 8¹ Закону України "Про оренду землі" умов погодження орендодавцем передачі Ділянки від попереднього власника нерухомості.

Попри те, що ст. 288 Кодексу встановлено, що обов’язок платника Плати виникає у Товариства, яке прийняло та у визначеному законодавством порядку зареєструвало обов’язки орендаря, звертаємо увагу на те, що п. 1.6 чинного рішення міської ради м. Дніпро (далі - Рада) від 27.12.10 р. встановлено ставку плати за використання землі для користувачів, які не завершили оформлення правовстановлюючих документів.

За таких умов Рада може скористатися Порядком визначення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. N 284, для позову щодо відшкодовування збитків за неотримані доходи від зайняття земельних ділянок без правовстановлюючих документів.

Наприклад, постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 р., а також від 30.11.2016 р., зобов’язано компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст. 1166 Цивільного кодексу України) у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.