Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (лист ДФС від 29.06.2017 р. № 902/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 29.06.2017 р. № 902/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Товариства щодо порядку справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником Податку як власник об’єкта нерухомості на території Слов’янської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, яка 13.02.2017 р. прийняла рішення N 252-11/VII "Про встановлення податку на майно в частині плати за землю" (далі - Рада, Рішення).

Оскільки станом на 19.05.2017 р. нове рішення про встановлення ставок Податку на 2017 рік Рада не прийняла, Товариство зацікавлене у правомірності подальшого застосування до ставок Податку коефіцієнта 0,5, встановленого п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" (далі - Закон).

Граничний розмір ставок Податку (далі - Граничний розмір ставки) визначено пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Кодексу.

Зокрема, у 2016 році визначений пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Кодексу Граничний розмір ставки становив 3 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

З огляду на визначену Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" зміну розміру мінімальної заробітної плати Законом Граничний розмір ставок зменшено до 1,5 відс. мінімальної заробітної плати.

З метою упередження перевищення фактичних ставок Податку, що затверджені на 2017 рік рішеннями місцевого самоврядування до набрання чинності Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено застосування у 2017 році до раніше затверджених поіменованих ставок місцевих податків і зборів, у тому числі й Податку, коефіцієнта 0,5 до прийняття органами місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону, у тому числі з метою недопущення перевищення Граничного розміру ставок.

Оскільки прийняте Радою Рішення не стосується встановлення або зміни ставок Податку (у тому числі пільгових), то дія коефіцієнта 0,5 не припиняється.

Варто зазначити, що право встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Кодексу визначено виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Ця функція прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів в цілому, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та набирає чинності з початку бюджетного періоду, також закріплена за місцевими радами і пп. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 Кодексу.

Окремим пунктом Кодексу місцеві ради зобов’язано вирішувати питання щодо встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п. 10.3 ст. 10 Кодексу).

З огляду на викладене для отримання роз’яснень щодо однозначного тлумачення рішень про встановлення ставок місцевих податків і зборів пропонуємо звернутись безпосередньо до місцевого органу самоврядування.