Щодо форми та змісту розрахункового документу (фіскального касового чеку)

   
   
   
   Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з ОВП розглянуло лист «…» щодо форми та змісту розрахункового документу (фіскального касового чеку) та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, в межах своїх повноважень повідомляє.
   
   Відповідно до п.1 ч. II Положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13) фіскальний касовий чек на товари (послуги) форма N ФКЧ-1 (далі - касовий чек) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
   
   Згідно з п. 2 ч. ІІ Положення №13 касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:
   
   - найменування господарської одиниці;
   
   - адресу господарської одиниці;
   
   - для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери "ПН";
   
   - для суб’єктів господарювання, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери "ІД" (ідентифікаційні дані);
   
   - якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
   
   - вартість одиниці виміру товару (послуги);
   
   - назва товару (послуги);
   
   - літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ);
   
   - позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати;
   
   - загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";
   
   - для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ";
   
   - для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єктів господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
   
   - порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
   
   - фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";
   
   - напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та найменування або логотип виробника.
   
   Відповідно до п. 5 ч. ІІ Положення №13 рядки 9 та 10 касового чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядків за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю.
   
   Згідно з п. 3 ч. І Положення №13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів.
   
   У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
   
   Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон України №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
   
   Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
   
   Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.
   
   Пунктом 8 ст. 9 Закону України №996-XIV визначено, що відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
   
   Відповідно до пп. 47.1.1. п. 47.1 ст. 47 Кодексу відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
   
   Враховуючи викладене вище, фіскальний касовий чек вважається розрахунковим документом та є підставою для бухгалтерського обліку операцій, якщо містить всі обов’язкові реквізити.