Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Щодо перебування на спрощеній системі оподаткування фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку другої групи у разі здійснення реалізації картин з дорогоцінного каміння (лист ГУ ДФС у м. Києві від 28.09.2016 р. № 6316/Г/26-15-13-02-15)

Щодо перебування на спрощеній системі оподаткування фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку другої групи у разі здійснення реалізації картин з дорогоцінного каміння (лист ГУ ДФС у м. Києві від 28.09.2016 р. № 6316/Г/26-15-13-02-15)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

від 28.09.2016 р. № 6316/Г/26-15-13-02-15

 

Статтями 42, 43 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ).

Згідно статті 291 ПКУ спрощена система оподаткування обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пп. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Згідно з п.291.4 ст.291 ПКУ, до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Законом, який визначає правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є Закон України від 18.11.1997 N 637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (далі - Закон         N 637).

Пунктом 1 статті 1 Закону N 637 встановлено, що дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали у сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) (п. 2 ст. 1 Закону N 637).

Постановою КМУ від 12.12.1994 №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» визначено, що бурштин віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення та є сировиною ювелірною (дорогоцінним камінням).

Таким чином, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які здійснювати продаж (реалізацію) виробів з дорогоцінного каміння, згідно з   п. 291.4 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку другої групи.

Разом з цим абзацом дев’ятим пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату.

Оскільки інші розділи ПКУ не містять визначення поняття «вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату», то для застосуванням норм ст. 291 ПКУ використовується поняття, наведене у п.210.2 ст. 210 р. V ПКУ.

Відповідно до п.210.2 ст.210 р. V ПКУ, яка визначає спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату, під поняттям «вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату» розуміються культурні цінності, що належать до товарних позицій за кодами 9701 - 9706 згідно з УКТ ЗЕД.

До культурних цінностей (код 9701 згідно з УКТ ЗЕД), віднесені картини, малюнки та пастелі, повністю виконані в ручну, за винятком малюнків товарної позиції 4906 та інших готових виробів, розмальованих або декорованих в ручну; колажі та аналогічні декоративні зображення.

Отже, у разі здійснення діяльності з продажу виробів мистецтва, зокрема, картин, які належать до товарної позиції за кодами 9701 - 9706 згідно з УКТ ЗЕД, фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи відповідно до  пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Аналогічне роз’яснення із зазначеного питання розміщено на  офіційному сайті ДФС України в рубриці «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», категоріях 107 «Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)» підкатегорія 107.12 «Інші питання».

 

Заступник начальника                                                            В.С. Варгіч   

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам