Щодо питань формування податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання нежитлової будівлі, яка використовується в господарській діяльності платника податків (лист ДФС від 16.06.2017 р. № 681/Ш/99-99-13-01-02-14/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 16.06.2017 р. № 681/Ш/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації щодо питань формування податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання нежитлової будівлі, яка використовується в господарській діяльності платника податків, та відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє таке.

Право на віднесення платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених/нарахованих у разі здійснення операцій з придбання товарів або необоротних активів, закріплено ст. 198 Кодексу.

При цьому зазначаємо, що операції платника податку, зокрема з необоротними активами, що є об’єктом оподаткування ПДВ, визначено п. 185.1 ст. 185 Кодексу.

Разом з тим, відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами, необоротними активами, у разі, якщо такі товари, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).

У разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами - виходячи з вартості їх придбання.

У випадку, якщо на момент перевірки платника ПДВ контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником ПДВ на вимогу такого органу, виявлено нестачу (реалізацію) придбаних таким платником товарів, для цілей розділу V Кодексу такі товари вважаються використаними платником ПДВ в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.

Рішення про відшкодування ПДВ може бути прийняте контролюючим органом після підтвердження сум ПДВ, заявлених до відшкодування відповідно до вимог ст. 200 Кодексу, та у разі додержання платником ПДВ законодавчих та нормативних актів з питань оподаткування.

Бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника ПДВ за його заявою підлягає сума ПДВ, що фактично сплачена у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму ПДВ, обчислену відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ Кодексу, на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Зауважуємо, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Кодексу платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.

Відповідно до положень Кодексу процедури обліку об'єктів оподаткування, визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за N 1562/20300 (далі - Порядок).

Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку повідомлення про об'єкти оподаткування або об’єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою N 20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об'єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об'єктом оподаткування.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому її надано.