Щодо плати за землю (лист ДФС від 25.10.2017 р. № 2379/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 25.10.2017 р. № 2379/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України на запит Товариства щодо плати за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство є власником об’єктів нерухомості - нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку, посилаючись на норми част. 1 ст. 42 Земельного кодексу України щодо надання у постійне користування суб’єктам господарювання, які здійснюють управління будинками, у тому числі багатоквартирними державної або комунальної власності, земельних ділянок під такими будинками, включаючи прибудинкові території, Товариство запитує про наявність у нього обов’язку із справляння Плати.

Відповідно до статей 269, 270 Кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Положеннями статей 286, 288 Кодексу передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру, а для нарахування орендної плати за земельну ділянку - договір оренди такої земельної ділянки.

Власники землі та землекористувачі сплачують Плату з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Кодексу).

Отже платниками Плати є суб’єкти господарювання, за якими зареєстровано право власності або користування земельною ділянкою.

Слід зауважити, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку мають також і спільне майно багатоквартирного будинку (п. 6 част. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"), до якого у тому числі належать права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Водночас звертаємо увагу на наявну судову практику стягнення на користь органів місцевого самоврядування плати за використання земельних ділянок у належному розмірі у випадках використання безпідставно набутої земельної ділянки. Зокрема суб’єктів, які, порушуючи ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 р., а також від 30.11.2016 р. зобов’язано компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).