Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Щодо порядку відображення у бухгалтерському та податковому обліку, зокрема при складанні податкових накладних, операцій з балансування обсягів природного газу у разі наявності негативного небалансу природного газу (лист ДФС від 20.07.2017 р. № 1282/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Щодо порядку відображення у бухгалтерському та податковому обліку, зокрема при складанні податкових накладних, операцій з балансування обсягів природного газу у разі наявності негативного небалансу природного газу (лист ДФС від 20.07.2017 р. № 1282/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 20.07.2017 р. № 1282/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку відображення у бухгалтерському та податковому обліку, зокрема при складанні податкових накладних, операцій з балансування обсягів природного газу у разі наявності негативного небалансу природного газу та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Правові засади функціонування ринку природного газу України визначено Законом України від 9 квітня 2015 року N 329-VIII "Про ринок природного газу" (далі - Закон N 329).

Згідно з пунктом 1 статті 4 Закону N 329 державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Підпунктом 32 пункту 1 статті 1 Закону N 329 встановлено, що Регулятором є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП);

До компетенції Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, затвердження та оприлюднення у встановленому порядку методології визначення тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу; затвердження правил балансування як частини кодексу відповідної газотранспортної системи (у тому числі методології визначення платежів, пов'язаних із балансуванням) (пункт 3 статті 4 Закону N 329).

Відповідно до статей 4 та 33 Закону N 329, Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року N 715, Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року N 2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС).

Згідно з пунктом 5 статті 1 розділу І Кодексу ГТС небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;

Негативний небаланс - перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу; позитивний небаланс - перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу (пункт 3 статті 1 розділу XIV Кодексу ГТС).

Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (пункт 5 статті 1 розділу І Кодексу ГТС).

Порядок проведення фізичного та комерційного балансування визначено розділами XIII та XIV Кодексу ГТС відповідно.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Отже, підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону N 996).

Таким чином з питань щодо правильного оформлення первинних документів, зокрема за операціями з надання послуг балансування обсягів природного газу, необхідно звертатись до Міністерства фінансів України.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому з метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване вважаються товаром.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276) (далі - Порядок N 1307).

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах "а" - "і" пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП); платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19 вересня 2013 року N 584-VII "Про Митний тариф України".

Коди послуг згідно з ДКПП визначені у ДКПП (ДК 016:2010), затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. N 457.

Щодо питання належності операцій з балансування обсягів природного газу до операцій з постачання послуг чи постачання товару (як операцій з постачання природного газу) пропонуємо звернутися до НКРЕКП як до законодавчо визначеного Регулятора на ринку природного газу, до компетенції якого належить зазначене питання.

Разом з цим інформуємо, що у разі виникнення необхідності визначення коду послуг згідно з ДКПП, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.05.2017 р. N 3411-08/15258-03, платник податку може звернутися до ДП "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем", яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

У разі виникнення необхідності визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД платник податку може звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.

Щодо відповідності номенклатури та кодів товару згідно з УКТ ЗЕД / послуг згідно з ДКПП по придбаних та поставлених товарах/послугах, зокрема з метою заповнення та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється відповідно до вимог ПКУ та Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246 (зі змінами).

Пунктом 74.2 статті 74 ПКУ з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі - моніторинг).

Моніторинг побудовано з використанням критеріїв, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. N 567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за N 753/30621.

Відповідно до пункту 2 Критеріїв, моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 3 Критеріїв передбачено, що платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо:

видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

кодів послуг згідно з ДКПП (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам