Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг як до 01.01.2016, так і після 01.01.2016 та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

У редакції пункту 188.1 статті 188 ПКУ, чинній до 01.01.2016,  база оподаткування ПДВ операцій платника ПДВ з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не могла бути нижче їх собівартості.

Пункт 188.1 статті 188 ПКУ як до 01.01.2016, так і після зазначеної дати, застосовується, у тому числі, і до операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Отже, при здійсненні до 01.01.2016 операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг на митній території України та вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту самостійно виготовлених товарів за ціною, нижчою собівартості, база оподаткування ПДВ визначалася виходячи з собівартості таких товарів. Водночас, при здійсненні таких операцій платник податку зобов’язаний був скласти податкову накладну, в якій зазначалася саме договірна ціна, з метою реалізації вимог пункту 188.1     статті 188 ПКУ до 01.01.2016 платник податку повинен був скласти другу податкову накладну на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною їх постачання.

У редакції пункту 188.1 статті 188 ПКУ, чинній з починаючи з 01.01.2016, база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

При цьому під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ (підпункт 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (підпункт 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Отже, норми ПКУ (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій):

визначають, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим;

встановлюють ряд обов'язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах;

передбачають можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін договірної ціни.

Враховуючи викладене, у розумінні норм ПКУ, звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка у свою чергу повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що  склалася на ринку товарів/послуг).