Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула лист … щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Основні положення про спільну діяльність встановлено ст. 1130 – 1143 глави 77 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), зокрема, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законодавству.

Водночас п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що фінансова допомога –  це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст. ст. 1046 – 1053 ЦКУ.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету встановлено ст. 168 ПКУ.

Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ.

Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п. 1.4 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Спрощена система оподаткування обліку та звітності для фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб регулюється главою 1 розділу XIV ПКУ.

Порядок визначення доходів та їх склад для фізичної особи - підприємця платника єдиного податку третьої групи та об’єкт і база оподаткування для  юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи передбачено статтями 292 та 292 ¹ главою 1 розділу XIV ПКУ.

Ставки єдиного податку визначено ст. 292 ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» п. 185.1 ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п 14.1.191 п. 14.1 ст 14 ПКУ).

Отже, у зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Слід зауважити, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).

Водночас повідомляємо, що кожен конкретний випадок виникнення податкових взаємовідносин слід розглядати з урахуванням  документів, які стосуються цієї справи.

Перший заступник Голови                                                                                  С.В. Білан