Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо утримання податку на доходи нерезидента, отримані таким нерезидентом в Україні від продажу нерухомого майна резиденту – фізичній особі, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2017 (далі – Кодекс), повідомляє.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента (п.п. «д» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

До числа резидентів згідно з п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу включаються фізичні особи – резиденти, а саме, фізичні особи, які мають місце проживання в Україні.

Інформацію про виплачені доходи нерезидентам, суми утриманого з них податку та застосовану для оподаткування ставку платники зазначають у додатку до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, а саме, Розрахунку (звіті) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (додаток ПН до Декларації), який є її невід’ємною частиною.

Отже, фізична особа – резидент, яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів з джерелом походження з України від продажу нерухомого майна, зобов’язана утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок у розмірі 15 відсотків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата, та подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію із заповненим додатком ПН.

При цьому, особа, яка виплачує доходи нерезидентові не повинна ставати на облік як самостійний платник податку на прибуток.

В Декларації заповнюються всі обов’язкові реквізити (ст. 48 Кодексу).

При цьому, фізична особа у Декларації окрім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, визначеного на підставі Розрахунку (звіту) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, інші показники не заповнює. При заповненні декларації та додатку фізична особа вказує реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

Для зарахування надходжень податку на прибуток підприємств визначено коди бюджетної класифікації 11020000 – 11021600 «Податок на прибуток підприємств». Кошти податку на доходи нерезидентів з джерелом їх походження з України, що сплачується резидентом з таких доходів під час їх виплати, мають зараховуватися на код класифікації доходів бюджету 11020500 «Податок на прибуток іноземних юридичних осіб».

Відповідно до ст. 3 Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

У відносинах між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, починаючи з 11.08.1993, застосовується Конвенція про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна (далі – Конвенція), якою передбачено оподаткування виплат походженням з України, безпосередньо зазначених у Конвенції, резидентам Сполученого Королівства Великобританії.

Статтею 6 «Доходи від нерухомого майна» Конвенції визначено, яке майно вважаються нерухомим. Так «нерухоме майно» повинно мати значення, яке воно має в законодавствах Договірної Держави, в якій знаходиться це майно. Цей термін повинен у будь-якому випадку включати майно, допоміжне щодо нерухомого майна, худобу і обладнання, використовувані в сільському і лісовому господарстві, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власності, узуфрукт нерухомого майна і права на змінні або фіксовані платежі як компенсація за розробку або право на розробку мінеральних запасів, джерел та інших природних ресурсів. Морські і повітряні судна не розглядаються як нерухоме майно.

Відповідно до ст. 6 Конвенції доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доходи від сільського або лісового господарства), яке знаходиться в другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Згідно із Конвенцією пріоритетне та необмежене право оподаткування доходу від нерухомого майна має держава, в якій це майно розташоване, тобто Україна.

Тому, фізична особа – резидент, яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії виплату доходів з джерелом походження з України від продажу нерухомого майна, зобов’язана утримати податок з таких доходів та за їх рахунок у розмірі 15 відсотків, який сплачується до бюджету під час такої виплати.