Щодо визначення дати податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій з постачання вугільної продукції (лист ДФС від 24.07.2017 р. № 1323/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.07.2017 р. № 1323/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Щодо визначення дати податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій з постачання вугільної продукції

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника щодо визначення дати податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій з постачання вугільної продукції, та, Керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо дати виникнення податкових зобов’язань, якщо вони визначаються за касовим методом, при укладанні з третьою стороною договору уступки права вимоги за відвантажену вугільну продукцію.

З 01.01.2016 року операції з постачання вугільної продукції є об’єктом оподаткування з ПДВ за ставкою 20 % відповідно до абзацу "а" пункту 185.1 статті 185 Кодексу за умови відмови Підприємства від застосування пільги, передбаченої пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 1 січня 2019 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та пункті 198.2 статті 198 Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди з 01 січня 2016 року до 1 січня 2019 року.

З метою застосування норм пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу слід враховувати визначення терміну "касовий метод", надане підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Згідно з даним визначенням, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Отже, Підприємством (Цедент) зобов’язано визначити податкові зобов’язання по даті зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг).

Правові підстави відступлення права вимоги викладені у статтях 512 - 519 Цивільного Кодексу України (далі - ЦКУ). Відповідно до нього, кредитор (Цедент) у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (Цесіонарій). Одночасно, з моменту укладання договору відступлення права вимоги для Підприємства (Цедент) припиняються правовідносини за договором постачання та припиняється право вимагати від покупця оплати (або іншої компенсації) за договором постачання.

Податкові зобов’язання Підприємство (Цедент) повинно нарахувати на дату передачі права вимоги новому кредитору (третя сторона - Цесіонарій), тобто на дату підписання договору.

Щодо дати виникнення податкових зобов’язань та права на податковий кредит, якщо вони визначаються за касовим методом, у разі погашення заборгованості за поставлену продукцію зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 601 ЦКУ визначено, що зобов’язання може бути припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Виходячи із зазначеного, обома контрагентами при постачанні товарів/послуг повинні бути визначені податкові зобов’язання, а при отриманні товарів/послут - податковий кредит.

Припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не змінює визначені податкові зобов’язання/податковий кредит таких контрагентів.

Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 1 січня 2019 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 цього Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2019 року.

Згідно із підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Якщо платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку проведено зарахуванням зустрічних однорідних вимог за договорами поставки товарів/послуг, то таке зарахування є отриманням інших видів компенсацій вартості поставлених товарів/послуг.

При цьому такий платник податку на дату проведення зарахування зустрічних однорідних вимог визначає податкові зобов’язання за поставленими товарами/послугами та відповідно податковий кредит за отриманими товарами/послугами (за умови дотримання інших норм Кодексу щодо формування податкового кредиту).

При заліку зустрічних однорідних вимог між Підприємством та покупцем по товарах, що були відвантажені після 01.01.2016 р. та підпадають під дію норм пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, така операція є компенсацією вартості таких товарів. Податкові зобов’язання та податковий кредит у Підприємства виникають на дату проведення такого заліку.

Водночас повідомляємо, що для надання відповіді на третє та четверте питання необхідно деталізувати суть та період здійснених платниками операцій (зокрема, період постачання підприємством продукції; умови договорів, що укладаються (про відступлення права вимоги, про зарахування зустрічних однорідних вимог, про заміну боржника у зобов’язанні); чи перераховуються постачальнику кошти, отримані третім підприємством від покупця, тощо).

Враховуючи зазначене, для отримання відповіді на порушені у зверненні питання підприємству доцільно повторно звернутися до ДФС із відповідним запитом та детальним описом здійснюваних операцій.