Щодо визначення відсоткової ставки у контрольованій операції (лист ДФС від 08.09.2017 р. № 1879/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 08.09.2017 р. № 1879/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визначення відсоткової ставки у контрольованій операції та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо (пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Загальні засади зіставлення комерційних та фінансових умов операцій та застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" визначено у пп. 39.2.2 п. 39.2, пп. 39.3.2.1 пп. 39.3.2 та пп. 39.3.3. п. 39.3 ст. 39 Кодексу.

Згідно з пп. 39.3.3.2 пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Кодексу під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни порівняння ціни контрольованої операції проводиться з ціною співставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами.

Порівняння ціни контрольованої операції з ціною (діапазоном цін) співставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, або інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату, крім випадків, передбачених пп. 39.2.1.3 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. Кодексу (пп. 39.3.3.3 пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Кодексу).

При цьому, згідно з пп. 39.2.2.1. пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольовані операції визнаються зіставними з неконтрольованими, якщо немає значних відмінностей між ними, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення, або такі відмінності можуть бути усунені шляхом коригування умов та фінансових результатів неконтрольованої операції для уникнення впливу таких відмінностей на порівняння.

До податкових різниць, які коригують фінансовий результат до оподаткування, належать різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг.

Так, відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених в п. 140.1 ст. 140 Кодексу, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Тобто, якщо не виконуються умови визначені п. 140.2 ст. 140 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування не збільшується.

Крім того, відповідно до п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується зокрема, на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки", при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 Кодексу (пп. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Таким чином, платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних фінансових послуг при здійсненні контрольованих операцій, визначених ст. 39 Кодексу, над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки".

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.