Щодо включення сум ПДВ, нарахованих у сумі комісійної винагороди, до складу податкового кредиту (Лист ДФСУ від 05.07.2017 р. N 1008/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.07.2017 р. N 1008/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Щодо включення сум ПДВ, нарахованих у сумі комісійної винагороди, до складу податкового кредиту

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Розділом III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за договорами комісії.

Таким чином, базою для розрахунку податку на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений за даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачанням товарів вважається, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю. Отже, якщо за умовами договору комісії комітент зобов’язаний сплатити за продаж товарів комісійну винагороду на користь комісіонера, то передача товарів від комітента до комісіонера вважається постачанням товарів (незважаючи на те, що право власності на такі товари до комісіонера не переходить).

Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті14 Кодексу постачанням послуг вважається, зокрема, будь-яка операція, що не є постачанням товарів, а також операція з надання послуг, що споживаються у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Слід зазначити, що у комісіонера постачанням послуг вважається операція з передачі комітенту результатів послуг, придбаних цим комісіонером за дорученням комітента у третіх осіб.

Відповідно до пункту 189.4 Кодексу базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 Кодексу (тобто виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін). При цьому при визначенні дати виникнення податкових зобов’язань і дати виникнення права на віднесення сум до податкового кредиту керуються правилом першої події відповідно до пункту 187.1 статті 187 і пункту 198.2 статті 198 Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, комітент, який отримав комісійні послуги, має право віднести відповідні суми податку до податкового кредиту. При цьому слід керуватися пунктом 198.2 Кодексу, згідно з яким дата виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту визначається за правилом першої події. Податковий кредит з вартості комісійних послуг комітент визначає виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не вище рівня звичайних цін.

Крім того, зазначаємо, що пунктом 198.6 Кодексу визначено, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.