Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист … щодо застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Кодексом визначено функції контролюючих органів, зокрема, п. 19 ¹.1 ст. 19 ¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають податкові консультації відповідно до норм Кодексу.

Згідно з п. 52.5 ст. 52 Кодексу контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Статтею 121 Кодексу законів про працю України передбачено, що  працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 170.9 ст. 170 якого передбачено оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк.

Зокрема, суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98                              (далі – Постанова № 98).

         Разом з цим п. 6 Постанови № 98 передбачено, що строк відрядження визначається керівником, але не може перевищувати, зокрема, за кордон –
60 календарних днів, крім випадків, зазначених в абзацах другому –чотирнадцятому цього пункту.

Так, строк відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, проведення гастрольних та інших культурно-мистецьких заходів, не повинен перевищувати один рік.

         Водночас повідомляємо, що питання оформлення продовження терміну відрядження, відшкодування витрат, понесених працівником у зв’язку з таким відрядженням, та оплата його праці належить до компетенції Мінсоцполітики – центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин.

Перший заступник Голови                                                                  С.В. Білан