Стосовно легалізації довідки про підтвердження статусу податкового резидента ряду країн (Латвія, Литва, Польща, Білорусь, Російська Федерація) (лист ДФС від 13.11.2017 р. № 2605/6/99-99-01-02-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 13.11.2017 р. № 2605/6/99-99-01-02-02-15/ІПК

Стосовно легалізації довідки про підтвердження статусу податкового резидента ряду країн (Латвія, Литва, Польща, Білорусь, Російська Федерація).

Пунктом 103.2 ст. 103 Кодексу встановлено, що застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 цієї статті.

Пунктом 103.5 ст. 103 Кодексу встановлено, що довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Згідно з висновком Міністерства юстиції України (лист від 21.01.2006 р. N 26-53/7) документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, на територіях Договірних Сторін повинні прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.

Україна уклала двосторонні міжнародні договори про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах, зокрема з Республікою Польща, з Латвійською Республікою та Литовською Республікою. Україна, Республіка Білорусь і Російська Федерація є учасницями Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 р.

Враховуючи викладене, довідки, що підтверджують статус податкового резидента Республіки Польща, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Республіки Білорусь та Російської Федерації, видані податковими органами цих держав, не потребують будь-якого додаткового засвідчення (консульської легалізації або завірення апостилем) для цілей застосування статті 103 Кодексу.

Статтею 39 Кодексу не визначено ніяких спеціальних вимог стосовно документа, який підтверджує статус податкового резидента. Листом ДФС України від 14.08.2017 р. N 21674/7/99-99-14-01-02-17 (sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/72389.html) надане роз’яснення, зокрема, стосовно підтвердження резидентства контрагента - нерезидента для цілей ст. 39 Кодексу. У роз’ясненні вказано, що статус податкового резидентства для зазначених цілей може бути підтверджено довідкою, виданою відповідно до п. 103.5 ст. 103 Кодексу.