Документы, являющиеся основанием для налогового кредита в случае предоставления нерезидентом услуг резиденту на таможенной территории Украины

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 03.03.2006 р. N 3991/7/16-1117
   
   ДПА у м. Києві
   
   Щодо документів, які є підставою для податкового кредиту у разі надання нерезидентом послуг резиденту на митній території України

   
   Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо окремих питань справляння податку на додану вартість і повідомляє наступне.
   
   Щодо документів, які є підставою для податкового кредиту у разі надання нерезидентом послуг резиденту на митній території України
   
   Законом України від 25.03.2005 N 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (далі - Закон N 2505) підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.97 N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями (далі - Закон) викладено у новій редакції, а саме встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
   
   Відповідно до підпункту "г" пункту 10.1 статті 10 Закону при наданні нерезидентом послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є постійне представництво нерезидента, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги.
   
   Отже, з 31 березня 2005 року (з дати набуття чинності Законом N 2505) платники податку, отримуючи від нерезидента послуги, місце надання яких знаходиться на митній території України, набули права виписки податкових накладних по таких операціях. З урахуванням викладеного та положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, така податкова накладна і є підставою для віднесення покупцем зазначеної в ній суми податку до податкового кредиту.
   
   Щодо віднесення сум до податкового кредиту у разі здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування
   
   Підпунктом 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
   
   З урахуванням викладеного, якщо фінансова установа придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання "в операціях з управління активами, які відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону не є об'єктом оподаткування, суми податку по таких товарах (послугах) та основних фондах не можуть бути включені до податкового кредиту.
   
   У зв'язку з цим в управителя фондом фінансування будівництва по діяльності з управління таким фондом податковий кредит не формується.
   
   Перший заступник
   Голови ДПА України
   Г. Оперенко