Формирование налогового кредита по НДС при осуществлении плательщиком операций по поставке имущества в финансовый лизинг и получении лизинговых платежей

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 21.09.2009 р. № 20407/7/16-1517–26

   
   Державна податкова адміністрація у м . Києві
   
   

В И Т Я Г

   
   Державна податкова адміністрація України розглянула лист ТОВ <...> щодо формування податкового кредиту з ПДВ при здійсненні платником операцій з поставки майна у фінансовий лізинг і отримання лізингових платежів і в доповнення та на часткову зміну листа Державної податкової адміністрації України від 15.09.2009 р. №19928/7/16-1517-26 повідомляє.
   
   Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) операції з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю) є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
   
   Відповідно до статті 16 Закону України, від 16.12.1997року № 723/97-ВР "Про фінансовий лізинг" (далі – Закон №723) лізингові платежі можуть включати:
   а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
   б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
   в) компенсацію відсотків за кредитом;
   г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
   
   Згідно із підпунктом 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 Закону операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу, не є об’єктом оподаткування.
   
   Таким чином, платники, надаючи товари у фінансовий лізинг здійснюють одночасно оподатковані і неоподатковані податком на додану вартість операції.
   
   Якщо придбані (виготовлені) товари (послуги) мають чітко виражену спрямованість на цільове використання виключно в певних операціях ( в оподатковуваних податком на додану вартість за ставкою 20 % та 0%, звільнених чи таких, що не є об’єктом оподаткування), то суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням таких товарів (послуг), у повному обсязі відповідно включаються чи не включаються до податкового кредиту (підпункт 7.4.2 пункту 7.4 ст. 7 Закону).
   
   Відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону у разі придбання товарів (послуг), які будуть використані в оподатковуваних операціях, звільнених від оподаткування, в тих, що не є об’єктом оподаткування, або в тих, на які поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 81 Закону, платник податку повинен здійснювати розподіл сум податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) при придбанні товарів (послуг), виходячи із частки їх використання в таких операціях кожного поточного звітного періоду
   
   У разі придбання товарів (послуг), які будуть використані в оподатковуваних операціях, звільнених від оподаткування, в тих, що не є об’єктом оподаткування, або в тих, на які поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 81 Закону, підприємство повинно здійснювати відповідний розподіл сум вхідного податку на додану вартість, виходячи із частки їх використання в таких операціях кожного поточного періоду.
   
   Враховуючи зазначене, а також те, що при здійсненні операцій фінансового лізингу, операції як поставки так і придбання мають чітко виражене розмежування по направленості, то при забезпеченні податкового обліку і розподілі сум податку на додану вартість (визначенні «дозволеної» суми податкового кредиту) у відповідному звітному (податковому) періоді не враховується направленість використання (вартість придбаного і переданого у фінансовий лізинг майна).
   
   Таким чином, податок на додану вартість, сплачений при придбанні об’єкта фінансового лізингу, відноситься до податкового кредиту у повному обсязі. Податок на додану вартість, сплачений (нарахований) при придбанні решти товарів та послуг, розподіляється відповідно до коефіцієнта, який визначається як відношення обсягу операцій, оподатковуваних за ставкою 20% та 0% у загальному обсязі поставки товарів (послуг) у кожному поточному звітному періоді (без врахування податку на додану вартість).
   
   Заступник Голови
   С.В. Чекашкін