Налогообложение налогом с физических лиц бесплатного предоставленного жилья сотруднику

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 07.11.2006 р. N 12620/6/17-0716

   
   Державна податкова адміністрація України розглянула ваш лист <...> і повідомляє.
   
   Законом України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (п. 1.2 ст. 1, далі - Закон) установлено, що доходом фізичної особи - платника податку є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
   
   До такого доходу відносяться і додаткові блага, тобто кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою (визначення якої наведено у пп. "д" п. 1.3 та абзаці третьому статті 1 Закону) чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником.
   
   Перелік доходів, в тому числі у вигляді додаткових благ, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку наведено у пункті 4.3 статті 4 Закону та в окремих випадках визначено у положеннях пункту 4.2 статті 4 Закону.
   
   Згідно із підпунктом 4.2.9 "а" пункту 4.2 статті 4 Закону до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), зокрема, у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах.
   
   Кодексом законів про працю України (ст. 21) установлено, що особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення (яке може передбачати безоплатне надання у користування житла, що орендує працедавець) і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
   
   Таким чином, у разі безоплатного надання працівнику у користування житла, що орендує у орендодавця його працедавець (сторонами договору оренди є підприємство-працедавець і орендодавець), суми сплаченої підприємством орендної плати за таке житло не розглядаються як об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб відповідно до положень підпункту 4.2.9 "а" пункту 4.2 статті 4 Закону, якщо надання працівнику у користування житла передбачено укладеним з ним трудовим договором (контрактом).
   
   Якщо ж договір оренди житла укладено працівником з орендодавцем, а підприємство-працедавець сплачує за цього працівника орендну плату, то сума такої орендної плати є додатковим благом, наданим працедавцем своєму працівнику з відповідним його оподаткуванням.
   
   Заступник Голови
   С. Лекарь