Налогообложение операций по продаже товаров согласно договоров комиссии, где комитент - не плательщик НДС

   

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 19.09.2005 р. N 11032/5/15-2416, N 18691/7/15-2417
   
   Щодо оподаткування операцій з продажу товарів в межах договорів комісії, де комітент не є платником ПДВ

   
   
   Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо оподаткування операцій з продажу товарів в межах договорів комісії, де комітент не є платником податку на додану вартість, і повідомляє.
   
    Відповідно до п. 4.7 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (з урахуванням змін і доповнень) у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з продажу товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або надання останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.
   
    У разі якщо комітент не зареєстрований як платник податку на додану вартість, то він не має права оформлювати та видавати податкову накладну відповідно до п. 7.2 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ), а тому у комісіонера в цьому випадку відсутнє право на податковий кредит.
   
    Вищевикладені норми п. 4.7 ст. 4 Закону ( 168/97-ВР ) поширюються як на договори комісії, так і на договори доручення.
   
    Згідно з пп. 3.1.1 ст. 3 Закону ( 168/97-ВР ) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
   
    Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону ( 168/97-ВР ) поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.
   
    На підставі викладеного комісіонер при виконанні доручення Міністерства оборони України (комітента) щодо продажу надлишкового майна зобов'язаний нараховувати і сплачувати до бюджету податок на додану вартість в розмірі 20 відсотків від загальної вартості проданого майна, і вартості наданих послуг комісіонера з продажу цього майна та вартості наданих додаткових послуг, необхідних для підготовки і реалізації майна. При цьому база оподаткування визначається виходячи з вартості проданих товарів і наданих послуг (виконаних робіт) відповідно до п. 4.1 або 4.2 ст. 4 Закону ( 168/97-ВР ), вартість проданих товарів для обчислення і сплати податку на додану вартість не може бути зменшена на вартість наданих послуг (суму винагороди) та нижчою рівня звичайних цін.
   
    Водночас повідомляємо, що згідно з пп. 2.3.1 ст. 2 та ст. 9 Закону ( 168/97-ВР ) особа, обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг) якої протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн (без податку на додану вартість), незалежно від того, за якими договорами вона реалізує товари (послуги), повинна подати заяву і зареєструватися платником цього податку.
   
    Заступник голови
    ДПА України
   
   Г.Оперенко