Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


  • Относительно отнесения специального счета-фактуры (акта передачи оказанных услуг) в перечень других документов, подтверждающих факт предоставления консультационных услуг компании нерезиденту украинской компанией

Относительно отнесения специального счета-фактуры (акта передачи оказанных услуг) в перечень других документов, подтверждающих факт предоставления консультационных услуг компании нерезиденту украинской компанией



   

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
    ЛИСТ
   
    від 06.02.2012 №2282/6/15-1415


   
   
<…….>

   
   

Про надання консультації


   
   Державна податкова служба України розглянула лист <…….> щодо віднесення спеціального рахунку-фактури (акту передачі наданих послуг) до переліку інших документів, який підтверджує факт надання консультаційних послуг компанії нерезиденту українською компанією і повідомляє.
   
   Відповідно до абз. 2 п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
   
   Відповідно до п. 135.2 ст. 135 Кодексу доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
   
   Зокрема, п. 44.1 ст. 44 р. ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського опіку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
   
   Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, визначеними першим абзацом цього пункту.
   
   Частинами першою та другою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі – Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
   
   Оскільки первинним у взаємовідносинах сторін є договір, тому якщо у договорах міститься посилання на складання рахунку-фактури (акту передачі наданих послуг), то в такому випадку вони є обов'язковими для виконання обома сторонами договору.
   
   Крім того, відповідно до п.2.1 розділу 2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. №136 виручка резидентів підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати оформлення ВМД на продукцію, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
   
   Виходячи з вищевикладеного, рахунок-фактура (акт передачі наданих послуг) може розглядатися, як «інший документ, який підтверджує надання послуг» для застосування абз.2 п.137.1 Кодексу, в разі фактичного здійснення господарської операції.
   
   Заступник Голови
   А.П. Ігнатов

Теги
фото автора У фокусі
Дмитро Костюк Звіт з ЄСВ ФОП – 2020: приклад заповнення...
218405 242
Курси валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд