Порядок отнесения непредвиденных случаев к форс-мажорным обстоятельствам

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 10.08.2004 р. N 15183/7/23-5317

   
   До Державної податкової адміністрації України, у зв'язку з введенням в дію Закону України від 05.02.2004 р. N 1454-IV "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", надходять в значній кількості запити підпорядкованих податкових органів щодо порядку віднесення непередбачених та непереборних подій до форс-мажорних обставин.
   
   Статтею 6 Закону України від 16.04.91 р. N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими Законами України.
   
   При цьому сторони самостійно передбачають у форс-мажорному застереженні підстави виникнення, обов'язковість сповіщення з визначенням строків дії, наслідки настання підстав для звільнення від відповідальності, як це визначено формою зовнішньоекономічних договорів, Положення про які затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. N 201.
   
   Проаналізувавши визначення форс-мажорних обставин, наведених в нормативних актах, та з метою однозначного тлумачення і використання в подальшій роботі Державна податкова адміністрація України вважає, що до форс-мажорних обставин слід відносити:
   
   надзвичайну і непереборну за наявних умов силу, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.
   
   Відповідно до абзацу третього статті 1 Закону України від 05.02.2004 р. N 1454-IV "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
   
   Статтею 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні.
   
   За міжнародною практикою питання про кваліфікацію тих чи інших обставин як підстав звільнення від відповідальності вирішується зовнішньоторговельним арбітражем (наприклад, Міжнародним комерційним судом при Торгово-промисловій палаті, Арбітражним судом Міжнародної Торгової Палати та інше).
   
   Разом з тим, офіційні документи, які свідчать про настання форс-мажорних обставин, можуть надаватися різними уповноваженими органами країн відповідно до їх національного законодавства, і статус таких органів також буде визначатися національним законодавством цих країн.
   
   Враховуючи наведене, Державна податкова адміністрація України вважає, що офіційним підтвердженням виникнення форс-мажорних обставин буде оригінал документа уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, виконаний на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами: дата, вихідний номер, назва документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка тощо), відповідний текст, підпис посадової особи, зазначення посади особи, що підписала документ, відтиск печатки організації.
   
   Крім того, з метою підтвердження періоду дії форс-мажорних обставин, Державна податкова адміністрація України вважає за необхідне в зазначеному документі вказувати настання і закінчення дії непереборної сили, та як наслідок, у разі відсутності у документі дати закінчення терміну форс-мажорних обставин зазначений документ не повинен прийматися до уваги органами державної податкової служби.
   
   Офіційне підтвердження виникнення форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.
   
   Разом з цим, Державна податкова адміністрація України надсилає для використання в роботі Узагальнену інформацію щодо практики підтвердження форс-мажорних обставин, надану Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України листом від 29.06.2004 р. N 50-29/1102.
   
   Заступник Голови
   В. Копилов