Расчет и оплата налога с владельцев транспортных средств (отозвано письмом ГНАУ от 07.05.2010 г. № 9068/7/17-0117)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 29.04.2004 р. N 3379/6/17-3116

   
   ДПАУ розглянула питання і повідомляє.
   
   Порядок обчислення і сплати податку з власників транспортних засобів регулюється Законом України від 11.12.91 р. N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (у редакції Закону України від 18.02.97 р. N 75/97-ВР, з відповідними змінами і доповненнями, далі - Закон), яким встановлено, що платниками цього податку є, зокрема, підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, що мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, а об'єктом оподаткування є транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, визначені як об'єкти оподаткування під відповідним кодом за Гармонізованою системою опису та кодування товарів у ст. 2 цього Закону.
   
   Відповідно до ст. 6 Закону податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичною особою самостійно. Розрахунок суми податку складається на підставі звітних даних (балансу) про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року і подається юридичною особою до податкових органів за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів у порядку і строки, встановлені Законом.
   
   Визначена у розрахунку сума податку вважається узгодженою сумою (п. 5.1 ст. 5 Закону України N 2181-III) і сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, на спеціальні рахунки відповідного бюджету.
   
   Якщо такі транспортні засоби протягом поточного року придбаваються іншою юридичною особою, в такому разі, як передбачено ст. 5 Закону, ця юридична особа, як їх власник, повинна в 10-денний термін після їх реєстрації (реєстрація власниками транспортних засобів належних їм транспортних засобів повинна проводитися протягом десяти діб після їх придбання, одержання або виникнення обставин, що потребують внесення змін у реєстраційні документи) подати розрахунок суми податку за придбані транспортні засоби до відповідного податкового органу і сплатити податок по строках (кварталах), що не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. У розрахунку зазначається сума податку, що відповідає кількості кварталів, які залишилися до кінця року, в якому було придбано транспортні засоби.
   
   Таким чином, у разі придбання транспортного засобу протягом року перед його реєстрацією сплачується 25 % від річної суми податку, решта - рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
   
   Поряд з цим Закон не передбачає проведення перерахунку суми податку і подання додаткового розрахунку до органів державної податкової служби у разі зняття протягом року транспортних засобів з обліку чи їх перереєстрації з будь-яких причин.
   
   Що стосується знятим з обліку (за будь-яких обставин) протягом року транспортних засобів, то враховуючи, що податок з власників транспортних засобів обчислюється юридичними особами самостійно на підставі звітних даних про кількість об'єктів оподаткування станом на 1 січня поточного року за ставками на рік, визначеними статтею 3 Закону, сума податку є остаточною і у разі зняття транспортних засобів з обліку в органах, уповноважених на проведення їх реєстрації та перереєстрації у зв'язку із зміною власника, перерахунок суми податку, визначеної у розрахунку, не проводиться. Податок у такому випадку сплачується юридичною особою до кінця року в повному обсязі. Винятків для юридичних осіб, що передають право власності на такі транспортні засоби, Законом не передбачено.
   
   Згідно із Законом України від 22 травня 1997 року N 283 "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) фінансовий лізинг (оренда) - це господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає передання у користування орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно зі ст. 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу. Лізинг (оренда) вважається фінансовим за певних умов (пп. 1.18.2 п. 1.18 ст. 1 цього Закону), однією з яких є придбання орендарем об'єкта лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі. Тобто передбачається обов'язкова подальша передача права власності на такі основні фонди, у тому числі на автомобільний транспорт, орендарю.
   
   Отже, враховуючи викладене вище, у випадку передачі транспортних засобів у фінансовий лізинг (оренду) платником податку з власників транспортних засобів є орендодавець (юридична чи фізична особа - власник транспортного засобу) щодо транспортних засобів, зареєстрованих в органах ДАІ МВС України на його ім'я.
   
   Щодо права власника транспортного засобу (платника податків) на віднесення до складу валових витрат затрат, пов'язаних з використанням транспортного засобу (технічне обслуговування, поточний і капітальний ремонти, технічний огляд тощо), який був переданий іншій юридичній особі (орендарю) на умовах лізингу (оперативної оренди), та права включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) постачальником сум податку на додану вартість при здійсненні таких витрат повідомляємо таке.
   
   Відповідно до норм п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
   
   Також пп. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону N 334/94-ВР зазначається, що у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), орендар може збільшити (створити) балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість фактично проведених поліпшень такого об'єкта. При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу (оренди), за винятком вартості фактично проведених його поліпшень при застосуванні п. 8.7 цього Закону.
   
   З урахуванням викладеного вище, оскільки переданий в оперативну оренду транспорт у власній господарській діяльності орендодавця (власника транспорту) не використовується, то він не має права включати до складу своїх валових витрат затрати, пов'язані з утриманням такого транспортного засобу, та збільшувати балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість фактично проведених поліпшень такого транспорту (технічне обслуговування, поточний і капітальний ремонти, технічний огляд тощо).
   
   Що стосується права платника податку на додану вартість на віднесення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) постачальникам сум податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), то таке право згідно з нормами пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" виникатиме у платника за умови:
   
   - використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних податком на додану вартість операціях;
   
   - віднесення вартості таких придбаних товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації у податковому обліку.
   
   У зв'язку з тим, що орендодавець (як зазначено вище) не має права включати до складу своїх валових витрат затрати, пов'язані з утриманням переданого в оперативну оренду транспортного засобу, то, відповідно, і право на віднесення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) постачальникам сум податку на додану вартість у зв'язку з проведенням таких затрат у нього відсутнє.
   
   Заступник Голови
   С. Лекарь