Учет процентов оплаченных (начисленных) по договорам займа с компанией по управлению активами в пользу венчурного инвестиционного фонда, активами которого она управляет

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 25.02.2009 р. N 1668/6/15-0216

   
   Згідно зі ст. 4 Закону України від 12.07.2001 N 2664 "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон N 2664) фінансовими, зокрема, вважаються і послуги з довірчого управління фінансовими активами й послуги з надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту.
   
   Відповідно до Закону України від 15.03.2001 N 2299 "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" (далі - Закон N 2299) компанія з управління активами - це господарське товариство, юридична особа, яке здійснює професійну діяльність з управління активами ІСІ на підставі ліцензії, що видається Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку.
   
   Відповідно до статті 30 Закону N 2299 на компанію з управління активами накладаються обмеження щодо здійснення визначених Законом операцій з активами та цінними паперами ІСІ, якому така КУА надає послуги з управління активами.
   
   У той же час стаття 30 Закону N 2299 містить пряму норму, яка встановлює, що обмеження діяльності компанії з управління активами стосовно надання позик і кредитів за рахунок активів ІСІ, не поширюється на діяльність компанії з управління активами венчурного фонду. Стаття 34 Закону N 2299 визначає право венчурного ІСІ мати в складі своїх активів боргові зобов'язання, оформлені договорами позики, а також коло осіб, які можуть виступати як позичальник за договорами позики, наданої за рахунок активів венчурного ІСІ. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, учасником яких є такий венчурний фонд. Особами-позичальниками за такими договорами позики можуть бути тільки пов'язані особи із числа емітентів, частка в корпоративних правах яких входить до складу активів такого ІСІ. Надання позик третім особам за рахунок коштів венчурного ІСІ не дозволяється.
   
   Відповідно до статті 4 Закону N 2299 у разі, якщо недиверсифікований ІСІ закритого типу здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів власного випуску та активи якого більш ніж на 50 відсотків складаються з корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, він вважається венчурним фондом. Учасниками венчурного фонду можуть бути тільки юридичні особи.
   
   Таким чином, на підставі статті 30 Закону N 2299 та предмета своєї статутної діяльності КУА має право надавати за рахунок активів венчурного ІСІ (пайового чи корпоративного інвестиційного фонду) позики за умови дотримання вимог, встановлених статтею 34 Закону N 2299 щодо особи-позичальника, та за наявності у КУА відповідної ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), виданої Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку, і знаходження цієї КУА у державному реєстрі фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів.
   
   Тобто надання коштів у позику вважається фінансовою послугою, право надавати яку дозволено й компаніям з управління активами - фінансовим установами в розумінні ст. 1 Закону N 2664.
   
   Згідно з пп. 5.5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.94 N 334 "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон N 334) до складу валових витрат належать будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
   
   Відповідно до пп. 1.11.1 ст. 1 Закону N 334 фінансовий кредит - це кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.
   
   Зважаючи на те, що компанії з управління активами (КУА) з числа резидентів мають статус небанківських фінансових установ, а під час надання ними позик під певний процент одночасно у договорі зазначається мета надання такої позики, така позика є фінансовим кредитом відповідно до Закону N 334 і призводить до виникнення боргових зобов'язань у сторін договору.
   
   При цьому відповідно до пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону N 334 не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів.
   
   Враховуючи викладене вище та відповідно до пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону N 334, проценти, сплачені (нараховані) позичальником за укладеним договором позики з компанією з управління активами (КУА) на користь венчурного інвестиційного фонду (пайового і корпоративного ІСІ), активами якого вона управляє, відносяться позичальником до складу його валових витрат і відображаються у рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства, а сама сума позики до складу валових доходів не включається (пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону N 334).
   
   
   
   
   Заступник Голови
   С. Чекашкін