Относительно практики необоснованного неприменения п. 56.21 ст. 56 НКУ

       
   Міністерство доходів і зборів України розглянуло лист щодо практики необґрунтованого незастосування п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та у межах компетенції повідомляє.
   
   Положеннями частини другої ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
   
   Статтею 4 Кодексу поряд з такими принципами, як загальність оподаткування, рівність усіх перед законом, фіскальна достатність, економічність оподаткування, з метою захисту інтересів платника податків та дотримання законності у діяльності контролюючих органів закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податків. Зазначений принцип закріплено у положеннях Кодексу, що регулюють порядок оскарження рішень контролюючих органів.
   
   Так, згідно з пунктом 56.21 ст. 56 Кодексу у разі, коли норма Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
   
   Щодо можливості доопрацювання вказаних положень законодавства
   
   Міністерством доходів і зборів України буде розглянуто у встановленому порядку пропозиції щодо внесення відповідних змін до Кодексу у разі надходження.
   
   Виходячи з аналізу спорів між платником та контролюючим органом при здійсненні процедур адміністрування, спірні питання виникають щодо документального підтвердження фактів порушень вимог податкового законодавства, зокрема належності та допустимості доказів в обґрунтування виявленого порушення. Така оцінка доказів на предмет їх належності та допустимості здійснюється контролюючим органом під час адміністративного оскарження та судом під час судового оскарження.
   
   Крім того, при здійсненні своїх повноважень органи доходів і зборів у разі встановлення, зокрема, фактів порушення вимог податкового законодавства враховують роз'яснення Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.
   
   Щодо офіційного тлумачення положень чинного законодавства
   
   Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України є єдиним уповноваженим органом. Роз'яснення інших органів державної влади мають рекомендаційний характер.
   
   Щодо надання інформації та прикладів щодо практики розгляду скарг при процедурах адміністративного оскарження та мотивації застосування вказаних положень законодавства
   
   Відповідно до пп. 17.1.9 ст. 17 Кодексу платнику податків гарантується нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків. При цьому у платників податків є можливість звернутися до інформаційних ресурсів контролюючих органів, де розміщені приклади розуміння тієї чи іншої норми податкового законодавства (узагальнюючі податкові консультації, база податкових знань тощо). Аналогічний по суті механізм передбачений також щодо процедури судового оскарження: платники податків можуть ознайомитись із судовими рішеннями, які розміщені на офіційних інтернет-сайтах судової гілки влади.
   
   Перший заступник Міністра
   

І. Білоус